Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" очолила Анна Фурман

Генеральною директоркою Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стала Анна Фурман, яка раніше керувала стратегічними напрямами організаціями.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

"Для мене це велика честь і відповідальність, але водночас — природне продовження шляху, який я обрала шість років тому. Бабин Яр — це простір чесних і важливих сенсів, де памʼять оживає через мистецтво, історії, факти й людську участь. Разом із командою ми будемо дбати про місце та шукати нові способи донесення минулого мовою, зрозумілою сьогодні в умовах війни", — прокоментувала Анна Фурман.

Раніше Анна Фурман працювала операційною директоркою центру та керувала роботою над стратегічними напрямами. Зокрема, вона займалася ініціативою "Імена", у межах якої відновили 29 600 імен убитих у Бабиному Яру, програмою оцифрування архівів і розбудовою міжнародного співробітництва.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.