На Рівненщині знищили дерев’яний храм XVIII століття

У селі Забороль Рівненської області місцеві жителі знищили дерев'яний храм XVIII століття.

Про це повідомив керівник арткластера Острозької академії Микола Бендюк.

"Я таке вже проходив більше 10 років тому, коли в селі Розваж, що біля Острога, бензопилами порізали церкву XVIII століття, яка ще й була пам'яткою архітектури національного значення. Сьогодні це повторилося в селі Забороль, що біля Рівного. Тут теж бензопилами порізали церкву XVIII століття і вже тракторами розрівняли територію. На вирівненій поверхні є фрагменти черепів та людських кісток", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Микола Бендюк.

Йдеться про храм Св. Івана Хрестителя, яка була збудована в 1762 році. Поблизу церкви була дерев'яна двоярусна дзвіниця. Святиню використовувала громада Православної церкви України.

"Черговий "похорон" нашої історії та культури. Сумно що ніхто так й не поніс покарання за знищення церкви в Розважі", – написав Микола Бендюк.

На допис історика відреагувала Служба безпеки та обіцяла розслідувати інцидент, - пише ZAXID.NET. За словами Миколи Бендюка, на місці храму планують будівництво. Оскільки церква не була пам'яткою архітектури, то селянам, які її зносили, загрожує лише штраф за несанкціоновані будівельні роботи.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.