У Городку відбувся допрем'єрний показ фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

У Городку відбувся допрем'єрний благодійний показ історичного художнього фільму про Миколу Лемика, який у 1933 році здійснив атентат, щоб світ дізнався про Голодомор.

Про це повідомив депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Фільм заснований на реальних подіях, які сталися у Львові в 1933 році. У центрі сюжету — 18-річний юнак Микола Лемик, студент Львівського університету, боєць ОУН, який здійснив атентат проти секретаря канцелярії консульства срср у Львові. 18-річний Лемик застрелив радянського чиновника, виконуючи рішення ОУН з метою привернення уваги світу до трагедії Голодомору в Україні. Постать Миколи Лемика — символ незламного духу, що не боїться стати проти імперії заради свого народу.

Режисером фільму став військовий капелан отець Михайло Греділь. Це не перша його стрічка. У 2019 році побачив світ фільм "Незламні" — про експропріаційний акт у Городку у 1932 році. "Лемика" творча група почала знімати у 2021 році. Фінансування отримали у рамках проєкту Львівської ОДА, завдяки допомозі Городоцької тергромади, донатам бізнесменів та місцевих жителів. 

"Від імені керівництва та депутатського корпусу Львівської обласної ради, дякую творчій команді фільму, громадській організації "Апостольска Чота" та організаторам показу за неймовірно важливу ініціативу — популяризацію постатей українських Героїв та національно-патріотичне виховання молоді. Особливу подяку висловлюю отцю Михайлу Греділю, авторові проєкту, за щиру любов до правди та незламну віру в силу української історичної пам'яті", - відзначив Святослав Шеремета.

У ролі Миколи Лемика виступив актор з Театру Лесі Назар Бонящук. Роль священника, що сповідує Лемика, виконав  заслужений артист України Андрій Сніцарчук.

Прем'єра фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" відбудеться 23 травня у Львові у кінотеатрі ТРЦ Forum Lviv о 19.00.  Кошти від показу скерують для медиків 125-ї бригади.

 

Теми

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.