IN MEMORIAM: Відійшов у вічність політв’язень Іван Мирон

У віці 97 років помер політв’язень Іван Мирон, який відбув 25 років у радянських концтаборах.

Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.

"Його життя — це приклад боротьби й гідності, вірності правді та Україні. Він пройшов через найтяжчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях", — наголосив Мирослав Білецький.

Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка на Закарпатті. Працював вчителем початкових класів. Був активним учасником антирадянського руху.

У 1950 році, коли Закарпаття вже було у складі Радянської України, він отримав повістку на службу в армії, однак Мирон відмовився і долучився до лав Української повстанської армії. Через донос його затрмили радянські спецслужби. 

У січні 1952 року отримав вирок — 25 років суворого режиму. У 1953-му був учасником повстання політв'язнів у Норильську. На волю Іван Мирон вийшов аж у 1976 році.

Івана Мирона реабілітували у липні 2019-го. Чоловік став першим українцем, кого Національна комісія з реабілітації визнала реабілітованим згідно з новим Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

У березні 2025 року Івана Мирона нагородили нагрудним знаком "Сила Срібної землі".

 
Іван Мирон
Фото: Локальна Історія

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.