АНОНС: Лекція Ігора Галагіди лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень"

У рамках циклу "Люблинські читання" професор Ігор Галагіда прочитає лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень".

Дев'ятнадцята лекція з циклу українознавчих лекцій "Люблинські читання" буде присвячена методології та результатам досліджень питання українських жертв Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках.

Лекцію виголосить професор Ігор Галагіда з Гданського університету, який очолює дослідницький проєкт "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр.". В роки німецької окупації у 1939-1944 рр. загинуло у цих регіонах кілька тисяч українців, у більшості в результаті польсько-українського конфлікту.

Мета згаданого дослідницького проєкту - встановити імена та кількість жертв. Під час зустрічі відбудеться презентація виданого кілька днів тому збірника документів "Погром. Грубешівщина – весна 1944 р.", підготованого Ігорем Галагідою та Мирославом Іваником, який вийшов як перший том підсерії "Документи і Дослідження" проекту "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

Коли: 17 червня, 18:00

Де: Лекція відбудеться в приміщенні Українського Товариства (Lublin, Al. Spółdzielczości Pracy 3).

Організатор: Українське Товариство, співорганізатор: Інститут розвитку освіти і науки "Знання". Профінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.