У музеї "Територія терору" оцифрували 2000 документів політв’язнів

Львівський музей "Територія терору" оцифрував близько 2000 документів про опір радянському тоталітарному режиму.

Про це пише  ZAXID.NET.

Серед оцифрованих документів – фотографії, листи, справи політв'язнів та інші архівні матеріали, які фіксують як особисті історії, так і загальнополітичні. Серед них – пропагандистська література і самвидав ОУН. На сайті уже доступні для перегляду документи 1940-х, 50-х і 60-х років.

Спогади написані від руки, надруковані на машинці або записані на аудіо. Це інтерв'ю українців, які відбували покарання на Далекому Сході, а також депортованих із Закерзоння у Польщі. Один з найбільших архівів, які доступні на сайті, це документи політв'язня Богдана Климчака 1937 року народження. Він один з останніх політв'язнів Радянського Союзу, вийшов на волю 11 листопада 1990 року.

"Якщо порахувати час, проведений в тюрмі і на засланні, то він провів там близько 25 років. Майже чверть століття", – наголошує наукова співробітниця музею Юлія Артимишин.

Інший політв'язень, документи про якого можна переглянути на сайті, Іван Губка з Жовківщини. Його засудили ще у 17 років за допомогу підпіллю. На засланні він брав участь у повстанні в'язнів у Норильську. У музеї зберігається також його особиста річ – настільна лампа. А в архіві – фото і багато документів Івана Губки.

Документи оцифрували за європейською програмою House of Europe. Їх можна переглянути на сайті музею "Територія терору".

 
zaxid.net

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.