АНОНС: Публічний діалог "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність"

26 червня в Музеї Голодомору відбудеться публічний діалог "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність".

Про це інформує Музей Голодомору.

"Різниця між гітлерівськими та сталінськими методами геноциду полягає в тому, що нацисти відверто вбивали небажаних людей, тоді як Сталін катує своїх жертв повільною смертю та руйнуваннями, що менш помітно, але вкрай небезпечно. Більшовики поділяють своїх жертв на кілька класів. Одних катують і вбивають відразу, інших відправляють у виправно-трудові табори на повільну смерть від голоду і виснаження. Решту планують переробити та перетворити в радянську людину, в масу слухняних знарядь влади, людей без індивідуальності, без релігії, без національної культури", – казав у 1950 році литовський дипломат і публіцист Константин Юргела.

Справу Гітлера і Сталіна сьогодні на очах усього світу продовжує Путін. Зруйновані будинки і цивільні об'єкти, загиблі і поранені в українських містах є доказом цього. Те, що ми бачимо в реальному часі сьогодні, насправді – багатовікова цілеспрямована політика російської імперії.

Про геноцидну політику Росії говоритимуть під час публічного діалогу "Російський імперіалізм та його геноциди: історія і сучасність". Захід приурочено до 125-річчя з дня народження Рафала Лемкіна, автора терміну "геноцид".

Коли: 26 червня,17:00

Де: Музей Голодомору, Київ, вул. Лаврська, 3

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.