Ігоря Калинця поховають на Личаківському кладовищі

Поета і дисидента Ігоря Калинця, який помер 28 червня у віці 85 років, поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Про це повідомила його донька Дзвінка Калинець-Мамчур.

30 червня 19:00  – парастас і прощання в Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5)

1-го липня 12:00 – чин похорону, прощання (Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5), 13.30 – загальноміська церемонія прощання біля Ратуші (пл. Ринок), 14:00 – поминальне віче та захоронення на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря №67.

"Прохання від родини і близьких: ми знаємо, як Ігор Калинецьчекав Перемоги і переживав за наших захисників на фронті. Тому просимо зробити те, що зробив би Він: не приносити вінків і квітів на похорон, а гроші перерахувати для ЗСУ на фонд "Львівський лицар", — зазначила Дзвінка Калинець-Мамчур.

Рахунок і картки Волонтерської ініціативи "Львівський Лицар": Благодійна організація "ЛЬВІВСЬКИЙ ЛИЦАР" ЄДРПОУ 44890763 IBAN: UA453052990000026009041026111 або ключ/код рахунку: 4246001003921503 Волонтерська картка: 5363542092944454

Пряме посилання на Приват24 або PayPal

Номер картки МоноБанк: 5375 4112 2120 8288

Пряме посилання МоноБанка Львівського Лицара

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.