У Польщі 11 липня відзначатимуть день пам'яті жертв Волинської трагедії

11 липня відзначатимуть Національний день пам'яті поляків – "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої".

Про це йдеться у заяві Cейму Республіки Польща.

У законі зазначено, що "у 1939-1946 роках українські націоналісти зі Східних кресів Другої Польської Республіки та нинішніх Люблінського та Підкарпатського воєводств скоїли злочин геноциду проти польського населення".

"Вони вбили понад сто тисяч поляків, переважно селян, знищили їхнє майно та спричинили вигнання сотень тисяч поляків зі східних прикордонних земель Другої Речі Посполитої", – йдеться у повідомленні.

Згідно з польським документом, "апогей цього злочину припав на липень 1943 року, а символічною датою геноциду поляків від рук українських націоналістів є 11 липня 1943 року, коли поляки були вбиті у близько ста селах".

"Мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб пам'ять про нього була вшанована у вигляді дня, який щорічно відзначається польською державою і в який буде віддано данину пам'яті жертвам", – наголосили у Сеймі.

Під час голосування за нове державне свято лише один депутат утримався, решта підтримали закон. Міністерка довкілля Польщі Пауліна Хеннінг-Кльоска сказала, що це рішення ніяк не вплине на польсько-українські відносини: "Я переконана, що Україна знає, де місце Польщі у її підтримці, а історичні питання мають роз'яснювати історики. Однак жертви завжди є жертвами. Ми маємо право вшанувати їхню пам'ять та підтримувати їхні родини".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.