У Польщі 11 липня відзначатимуть день пам'яті жертв Волинської трагедії

11 липня відзначатимуть Національний день пам'яті поляків – "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої".

Про це йдеться у заяві Cейму Республіки Польща.

У законі зазначено, що "у 1939-1946 роках українські націоналісти зі Східних кресів Другої Польської Республіки та нинішніх Люблінського та Підкарпатського воєводств скоїли злочин геноциду проти польського населення".

"Вони вбили понад сто тисяч поляків, переважно селян, знищили їхнє майно та спричинили вигнання сотень тисяч поляків зі східних прикордонних земель Другої Речі Посполитої", – йдеться у повідомленні.

Згідно з польським документом, "апогей цього злочину припав на липень 1943 року, а символічною датою геноциду поляків від рук українських націоналістів є 11 липня 1943 року, коли поляки були вбиті у близько ста селах".

"Мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб пам'ять про нього була вшанована у вигляді дня, який щорічно відзначається польською державою і в який буде віддано данину пам'яті жертвам", – наголосили у Сеймі.

Під час голосування за нове державне свято лише один депутат утримався, решта підтримали закон. Міністерка довкілля Польщі Пауліна Хеннінг-Кльоска сказала, що це рішення ніяк не вплине на польсько-українські відносини: "Я переконана, що Україна знає, де місце Польщі у її підтримці, а історичні питання мають роз'яснювати історики. Однак жертви завжди є жертвами. Ми маємо право вшанувати їхню пам'ять та підтримувати їхні родини".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.