Оголосили лауреатів Премії імені Леся Танюка 2025 року

5 червня у Києві відбулася церемонія нагородження лауреатів премії імені Леся Танюка "За збереження історичної памʼяті"-2025.

Про це повідомив історик і журналіст Олександр Зінченко.

Церемонія нагородження відбулася у столичному Центрі Леся Курбаса. Премію імені Леся Танюка "За збереження історичної памʼяті" у 2025 році отримали:

Історик Радомир Мокрик за силу памʼяті про бунтівне покоління,

Дружина дисидента Івана Дзюби Марта Дзюба за силу памʼяті про своє і спільне, про прожите і пережите,

Історикиня Леся Бондарук за силу памʼяті про прямостояння,

Історик Жорж Ніва за силу слова Стуса французькою.

 
 Радомир Мокрик 

Перший голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт за багаторічну громадську діяльність на користь перетворення місць спочинку полеглих українських героїв на місця пам'яті живих, невпинні зусилля задля відновлення меморіалів вояків Української Народної Республіки у містах Варшава, Ланцут, Каліш, а також "політичну активізацію української колонії в Польщі". 

"Ця остання фраза - із спецдонесень КГБ: нам здавалося правильним нагородити за те, за що раніше переслідували - за силу памʼяті!", - наголосив Олександр Зінченко.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" присуджується щороку за внесок у збереження та популяризацію української історії, не спотвореної імперськими міфами. Її заснували правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса та видавництво "Дух і літера".

Леонід (Лесь) Танюк – український режисер театру і кіно, публіцист. Йому належить близько 600 публікацій і понад 50 постановок театральних вистав. У 1995 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв, а в 2008 році – народного артиста України. Був засновником всеукраїнського товариства "Меморіал". Помер 18 березня 2016 року у віці 77 років.

 
Церемонія нагородження Премії імені Леся Танюка

Теми

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.