Ярослав Кендзьор опублікував відео з Ігорем Калинцем 1989 року

Ярослав Кендзьор опублікував фрагменти творчого вечора Ігоря Калинця 1989 з власного відеоархіву.

Про це повідомив Народний депутат України шести скликань, учасник дисидентського руху в УРСР Ярослав Кендзьор.

"Прощаючись із побратимом, з Хресним Батьком моєї доці Соломії, я тішуся, що мій архів зафіксував і зберігає унікальні відео документи, повʼязані з Калинцями, Іриною та Ігорем. А відтак, шановні панове, радо поділюся з Вами. Нехай живий образ, живий голос вкарбується у нашу памʼять", - написав Кендзьор на своїй сторінці у Фейсбук.

На відеозаписі, яке вперше Ярослав Кендзьор представляє громадськості, - фрагменти творчого вечора Ігоря Калинця за 8 квітня 1989 у місті Львові. Крім того, планує опублікувати ще два творчих вечора Ігора Калинця та велике інтервʼю з його дружиною Іриною Калинець.

Відео з архіву Ярослава Кендзьора можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, поет і дисидент Ігор Калинець помер 28 червня у віці 85 років. Його поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.