Лауреатом Премії миру німецьких книгарів став історик Карл Шлеґель

Головну премію Франкфуртського книжкового ярмарку отримає один із найвідоміших німецьких істориків Карл Шлеґель.

Про це пише Deutsche Welle.

Шлеґель є експертом зі Східної Європи, він навчався та працював у СРСР. Упродовж десятиліть основним науковим інтересом історика були Радянський Союз і Росія, а після 2014 року й Україна.

Журі зауважило, що Шлеґель одним із перших попереджав про агресивну політику президента РФ Володимира Путіна. "Його попередження для нас: без вільної України не може бути миру в Європі", - зазначили в оргкомітеті премії.

У 2024 році лауреатом премії миру стала американсько-польська журналістка та історикиня Енн Епплбаум. У 2022 році премію отримав український поет, письменник і музикант Сергій Жадан.

Карла Шлегеля нагородять, згідно з традицією, на урочистій церемонії у церкві Святого Павла (Paulskirche) у Франкфурті-на-Майні. Це відбудеться 19 жовтня 2025 року, на закритті Франкфуртського книжкового ярмарку. Премія складе 25 тисяч євро.

Премія миру німецьких книгарів (Friedenspreis des Deutschen Buchhandels) - одна з головних культурних нагород у ФРН. Вона вручається діячам літератури та мистецтва за внесок у розвиток миру та взаєморозуміння між народами. З 1950 року Асоціація німецьких книгарів щорічно присуджує цю премію "особі, яка значною мірою головним чином своєю діяльністю в галузі літератури, науки чи мистецтва сприяла втіленню ідеї миру".

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.