У Львові відбудеться вечір пам’яті Ігоря Калинця

10 липня у Львові відбужеться вечір, присвячений пам’яті поета і дисидента Ігоря Калинця.

Про це повідомила Літературна резиденція "Слово триваюче".

Його слово звучало тихо, але незламно — навіть у таборах, навіть у тиші цензури. Він залишив по собі поезію, наповнену метафорами, символами, культурними кодами та відчуттям гідності. Його твори — це не лише література, а форма спротиву, світогляд і духовна вертикаль.

Під час події читатимуть твори письменника та говоритимуть про образну мову Ігоря Калинця, його метафори, символи та силу тиші, що звучить крізь рядки. Згадають його життєвий і творчий шлях — не як сторінку минулого, а як живу присутність, яка триває у слові.

"Цей вечір — не про сум, а про вдячність і памʼять. Про людину, яка не мовчала. І вчила — як говорити гідно", - зазначають організатори.

Коли: 10 липня, 18:00

Де: Літературна резиденція "Слово триваюче", Львів, вул. Городоцька, 165

Якщо бажаєте задекламувати поезії, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням. Вхід вільний.

Поет і дисидент Ігор Калинець помер 28 червня у віці 85 років, його поховали на Личаківському кладовищі у Львові.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.