АНОНС: Вечір пам'яті Левка Лук'яненка "Батько української незалежності"

Український інститут національної памʼяті, Музей шістдесятництва та Хартія-Хаб запрошують вшанувати пам'ять Героя України Левка Лук’яненка – співавтора тексту Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Ви зможете почути розповіді соратників і друзів Левка Лук'яненка, побачити архівні матеріали та дізнатися більше про його роль у здобутті незалежності.

Запрошені гості:

Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам'яті;

Надія Лук'яненко – дружина Левка Лук'яненка;

Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва;

Вахтанг Кіпіані – історик, військовослужбовець 2-го корпусу Національної Гвардії України "Хартія", редактор інтернет-видання "Історична правда";

Олександр Зінченко – історик, публіцист, співзасновник проєкту "Історична правда", автор програм Суспільного мовлення;

Тарас Компаніченко – музикант, кобзар, військовослужбовець.

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі, 39/41 (станція метро палац Спорту)

Коли: 25 серпня о 18:30

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти н е змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.