АНОНС: Наукова конференція "Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття"

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича запрошує дослідників долучитися до наукової конференції "Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття".

Про це інформує Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича.

3 жовтня 2025 року у Львові відбудеться наукова конференція "Проблеми дослідження українського визвольного руху  ХХ століття". 

Тематичні напрямки роботи:

— Теоретико-методологічні принципи дослідження українського визвольного руху

— Проблема подолання історичних міфів у науці й історичній пам'яті народу

— Збройна боротьба ОУН і УПА: регіональний та національний вимір

— Роль постаті в добу визвольних змагань

— Боротьба народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів

— Російсько-українська війна (2014–2025)

Учасники повинні подати заявки до 20 вересня 2025 року. Умови участі в конференції – в інформаційному листі.

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".