Нагороди УПА визнано на державному рівні

Президент України підписав Закон "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу".

Про це повідомили в УІНП.

"Це рішення — визнання вагомості роботи у сфері історичної пам'яті та державної гуманітарної політики. Приступаємо до роботи з новими можливостями та відповідальністю", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Голова УІНП Олександр Алфьоров.

Український інститут національної пам'яті є одним з розробників законопроєкту. Мета закону — подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах та сприяти зміцненню єдності України.

Відтак, згідно з законом, сучасне протистояння російській агресії отримало офіційну назву - Війна за Незалежність України. До того ж, нагороди, запроваджені УНР і УГВР,  відтепер визнаються державними нагородами України.

"Нинішнє протистояння російській агресії отримало офіційну назву - війна за незалежність. Бо це справді продовженням боротьби, яка тривала до 1991 року. Ще однією ланкою, яка поєднає нинішнє покоління борців за свободу із попередниками є положення, що нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року нагороджувалися борці за незалежність України у ХХ столітті, визнаються державними нагородами України", - зазначив історик, народний депутат України Володимир В'ятрович.

Нагадаємо, 16 липня проєкт Закону підтримав 301 народний депутат.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.