"Ми готові до співпраці з Польщею", - голова УІНП Олександр Алфьоров

Україна готова до конструктивного діалогу з Польщею щодо історичної пам'яті, зокрема до завершення процесу ексгумацій.

Про це в ефірі Еспресо сказав голова УІНП Олександр Алфьоров.

За словами голови Інституту національної пам'яті України, нам потрібно донести до наших друзів і союзників у Польщі, що Україна готова поставити крапку в питанні ексгумацій.

"Чи готові до цього польські політики - я не знаю. Адже ситуація виглядає так, що ті цифри, які в певних колах слугували фактажем - 100 тисяч, 200 тисяч - уже підважені конкретнішими підрахунками щодо місць, де мають проходити ексгумації. Ми не знаємо, чи справді польська сторона, окрім гучних гасел, готова робити кроки на паритетній основі - такі, які ми також пропонуємо їм щодо ексгумації наших могил", - сказав Олександр Алфьоров.

Алфьоров додав, що спільні трагедії двох сусідніх народів мають формувати ту пам'ять, до якої потрібно повертатись, щоб разом співпереживати, розуміти й не допустити подібного в майбутньому.

"Ми також говоримо про те, що в серпні цього року виповнюється 105 років із дня спільної перемоги польсько-української армії над росіянами. Тоді українські війська допомогли польським зберегти державу, зберегти Варшаву - саме такі історії об'єднують. Такі події дають можливість для горизонтального діалогу, для розмов, для обміну. І, зрештою, саме такі історії спільних перемог свідчать про наше спільне майбутнє", - зауважив Алфьоров. 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.