"Ми готові до співпраці з Польщею", - голова УІНП Олександр Алфьоров

Україна готова до конструктивного діалогу з Польщею щодо історичної пам'яті, зокрема до завершення процесу ексгумацій.

Про це в ефірі Еспресо сказав голова УІНП Олександр Алфьоров.

За словами голови Інституту національної пам'яті України, нам потрібно донести до наших друзів і союзників у Польщі, що Україна готова поставити крапку в питанні ексгумацій.

"Чи готові до цього польські політики - я не знаю. Адже ситуація виглядає так, що ті цифри, які в певних колах слугували фактажем - 100 тисяч, 200 тисяч - уже підважені конкретнішими підрахунками щодо місць, де мають проходити ексгумації. Ми не знаємо, чи справді польська сторона, окрім гучних гасел, готова робити кроки на паритетній основі - такі, які ми також пропонуємо їм щодо ексгумації наших могил", - сказав Олександр Алфьоров.

Алфьоров додав, що спільні трагедії двох сусідніх народів мають формувати ту пам'ять, до якої потрібно повертатись, щоб разом співпереживати, розуміти й не допустити подібного в майбутньому.

"Ми також говоримо про те, що в серпні цього року виповнюється 105 років із дня спільної перемоги польсько-української армії над росіянами. Тоді українські війська допомогли польським зберегти державу, зберегти Варшаву - саме такі історії об'єднують. Такі події дають можливість для горизонтального діалогу, для розмов, для обміну. І, зрештою, саме такі історії спільних перемог свідчать про наше спільне майбутнє", - зауважив Алфьоров. 

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?