IN MEMORIAM: На війні загинув історик Володимир Брославський

21 вересня, рятуючи пораненого побратима, загинув кандидат історичних наук Володимир Брославський із позивним Хорват, який боронив Україну в складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Про це повідомив речник 105 бригади тероборони ЗСУ Юрій Кульпа.

"На жаль, світ покидають найкращі. Професіонал, патріот, людина з великої літери. Його знали всі — надійний, відважний, завжди поруч із побратимами", - написав Юрій Кульпа на своїй сторінці у Фейсбук.

Про загибель бійця написав побратим Володимира Брославського історик Володимир Бірчак: "Любомирович, ти був вчителем, як в університеті, так і на війні. Ти був справжнім і турботливим командиром, але найголовніше ти був справжнім і щирим другом. Я ніколи не забуду наших нічних розмов в аеропорту, шлях котрий ми йшли пліч-о-пліч під Куп'янськом і на Сумщині, наші "звіряння годинників" за чаєм і кавою у Великій Писарівці. Спочивай з Богом, друже. Честь. Ми помстимося. Єдине, що можу пообіцяти".

Володимир Брославський народився 22 квітня 1979 року в місті Бережани. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, пізніше навчався на історичному факультеті Тернопільського педінституту. У 2001 році Володимир Брославський закінчив навчання з відзнакою і продовжив працювати в навчальному закладі — спочатку на історичному факультеті, потім в науковому відділі. Також займався викладацькою діяльністю.

У 2007 році Володимир Брославський захистив кандидатську дисертацію "Аграрна політика російського царату на Правобережній Україні у 1793 — 1861 роках: зміни у землеволодінні і землекористуванні". У 2012 році почав створювати освітній портал "Академія". З грудня 2014 року очолював громадську організацію "Інститут модернізації суспільства".

У травні 2015 року Володимира Брославського мобілізували до лав ЗСУ. Він отримав статус учасника бойових дій, був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ "За взірцевість у військовій службі" третього ступеня.

У липні 2018 року історик представляв університет на Міжнародному форумі для ректорів університетів у місті Шеньян в Китаї. З 2019 року відповідальний за співпрацю між ТНПУ і Шеньянським педагогічним університетом, координатор Інституту Конфуція ТНПУ імені Володимира Гнатюка.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Брославський знову став на захист держави. Спочатку охороняв небо в складі розрахунку зенітної установки, згодом служив у підрозділі контрдиверсійної боротьби, виконував бойові завдання на Донбасі і Харківщині. Пізніше у мінометній батареї вів бої за Донбас і Сумщину.

У військового залишилася дружина, діти, матір та сестра.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.