IN MEMORIAM: На війні загинув історик Володимир Брославський

21 вересня, рятуючи пораненого побратима, загинув кандидат історичних наук Володимир Брославський із позивним Хорват, який боронив Україну в складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Про це повідомив речник 105 бригади тероборони ЗСУ Юрій Кульпа.

"На жаль, світ покидають найкращі. Професіонал, патріот, людина з великої літери. Його знали всі — надійний, відважний, завжди поруч із побратимами", - написав Юрій Кульпа на своїй сторінці у Фейсбук.

Про загибель бійця написав побратим Володимира Брославського історик Володимир Бірчак: "Любомирович, ти був вчителем, як в університеті, так і на війні. Ти був справжнім і турботливим командиром, але найголовніше ти був справжнім і щирим другом. Я ніколи не забуду наших нічних розмов в аеропорту, шлях котрий ми йшли пліч-о-пліч під Куп'янськом і на Сумщині, наші "звіряння годинників" за чаєм і кавою у Великій Писарівці. Спочивай з Богом, друже. Честь. Ми помстимося. Єдине, що можу пообіцяти".

Володимир Брославський народився 22 квітня 1979 року в місті Бережани. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, пізніше навчався на історичному факультеті Тернопільського педінституту. У 2001 році Володимир Брославський закінчив навчання з відзнакою і продовжив працювати в навчальному закладі — спочатку на історичному факультеті, потім в науковому відділі. Також займався викладацькою діяльністю.

У 2007 році Володимир Брославський захистив кандидатську дисертацію "Аграрна політика російського царату на Правобережній Україні у 1793 — 1861 роках: зміни у землеволодінні і землекористуванні". У 2012 році почав створювати освітній портал "Академія". З грудня 2014 року очолював громадську організацію "Інститут модернізації суспільства".

У травні 2015 року Володимира Брославського мобілізували до лав ЗСУ. Він отримав статус учасника бойових дій, був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ "За взірцевість у військовій службі" третього ступеня.

У липні 2018 року історик представляв університет на Міжнародному форумі для ректорів університетів у місті Шеньян в Китаї. З 2019 року відповідальний за співпрацю між ТНПУ і Шеньянським педагогічним університетом, координатор Інституту Конфуція ТНПУ імені Володимира Гнатюка.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Брославський знову став на захист держави. Спочатку охороняв небо в складі розрахунку зенітної установки, згодом служив у підрозділі контрдиверсійної боротьби, виконував бойові завдання на Донбасі і Харківщині. Пізніше у мінометній батареї вів бої за Донбас і Сумщину.

У військового залишилася дружина, діти, матір та сестра.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".