АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Василь Стус. Комбатант російсько-української війни"

4 вересня, у 40 річницю з дня загибелі Василя Стуса, у Києві відбудеться лекція історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані "Василь Стус. Комбатант російсько-української війни".

Про це повідомив Вахтанг Кіпіані.

"Сорок років тому - 4 вересня 1985 року - у російській в'язниці загинув Василь Стус. Його вбила Москва. Він де-факто був учасником російсько-української війни. Хто хоче дізнатися більше про те, чому Росія руками місцевих колаборантів ув'язнила поета та громадянина на 15 років і врешті вбила українця Стуса - приходьте до нашого київського Хартія-Хаб", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

Військовослужбовець 2 корпусу НГУ "Хартія", історик та головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані розповість про маловідомі та важливі сторінки життя Стуса, які важливі для розуміння контексту, в якому діяв український рух опору під час комуністичного режиму, який водночас був і російською окупацією.

Коли: 5 вересня, пʼятниця, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.