АНОНС: Лекції Вахтанга Кіпіані "25 років без Гонгадзе. Сила одного"

У Полтаві, Києві, Львові та Івано-Франківську відбудуться лекції історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані "25 років без Гонгадзе. Сила одного".

Георгій Гонгадзе увійшов у історію як яскравий журналіст та громадянин. Він був на барикадах у момент відновлення незалежності й протягом десяти років розбудовував вільні медіа як фундамент вільної країни. Можна сказати, що Гія, як його називали друзі, заклав підвалини нових демократичних цінностей в Україні.

Народжений у Тбілісі, син грузина та українки, свідомо обрав Україну своїм домом. Його приклад доводить: аби стати гідним громадянином – не достатньо лише тут народитися, варто брати відповідальність за зміни у державі. Адже свободу не дають – свободу беруть.

25 років тому його вбили представники тодішньої олігархічної та проросійської влади. Це вже доведено у судовому порядку. Виконавець злочину – генерал міліції Пукач отримав довічне. Але ми так і не дізналися в суді, хто віддав наказ вбити журналіста. Загибель Гонгадзе призвела до масштабних протестів громадськості, які увійшли в історію як акція "Повстань, Україно!".

Про значення його діяльності для формування української свідомости розповість історик, журналіст і військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія" Вахтанг Кіпіані.

Полтава — 10 вересня, о 18.00, вул. Чорновола, 7Б.

Київ — 13 вересня о 16.00, вул. Шота Руставелі, 39/41.

Львів — 15 вересня о 18.30, вул. Ференца Ліста, 6.

Івано-Франківськ — 16 вересня о 17.00, книгарня "Сенс" на "Промприладі".

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".