Росія цілеспрямовано знищує Херсонський обласний краєзнавчий музей

Російські війська прицільно обстрілюють будівлю Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Про це повідомили у Херсонському обласному краєзнавчому музеї.

"Путінські вандали упродовж останніх трьох тижнів ведуть прицільний вогонь по будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею. Унікальний осередок історії та пам'яті українського Півдня зазнав численних пошкоджень - третина будівлі зруйнована вщент, пробито дах, пошкоджені стіни", - повідомили на офіційній сторінці музею у Фейсбук.

Музейники нагадали, що під час тимчасової окупації з музею викрали тисячі унікальних експонатів. І наголошують, що нищення музею є частиною системної політики культурного терору.

"Те, що росія ще вчора нахабно називала "своєю культурною спадщиною", сьогодні вона безжально стирає з лиця землі. Цілеспрямовано, системно, методично. Росія воює не лише проти людей, вона воює проти самої пам'яті про Україну", - зазначили у музеї.

Працівники звертатимуться до світової спільноти з закликом запобігти руйнуванню історичних об'єктів в Херсоні.

Херсонський обласний краєзнавчий музей до війського вторгнення та окупації мав одну з найбільших на півдні України колекцію предметів старовини. Будівлі, в яких розміщена експозиція музею, є пам'ятками архітектури ХІХ століття. Музей засновано у 1890 році на пропозицію українського археолога та краєзнавця Віктора Гошкевича. У фондах музею зберігалось понад 180 тисяч предметів, з них в експозиції перебувало понад 10 тисяч.  

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".