Росія цілеспрямовано знищує Херсонський обласний краєзнавчий музей

Російські війська прицільно обстрілюють будівлю Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Про це повідомили у Херсонському обласному краєзнавчому музеї.

"Путінські вандали упродовж останніх трьох тижнів ведуть прицільний вогонь по будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею. Унікальний осередок історії та пам'яті українського Півдня зазнав численних пошкоджень - третина будівлі зруйнована вщент, пробито дах, пошкоджені стіни", - повідомили на офіційній сторінці музею у Фейсбук.

Музейники нагадали, що під час тимчасової окупації з музею викрали тисячі унікальних експонатів. І наголошують, що нищення музею є частиною системної політики культурного терору.

"Те, що росія ще вчора нахабно називала "своєю культурною спадщиною", сьогодні вона безжально стирає з лиця землі. Цілеспрямовано, системно, методично. Росія воює не лише проти людей, вона воює проти самої пам'яті про Україну", - зазначили у музеї.

Працівники звертатимуться до світової спільноти з закликом запобігти руйнуванню історичних об'єктів в Херсоні.

Херсонський обласний краєзнавчий музей до війського вторгнення та окупації мав одну з найбільших на півдні України колекцію предметів старовини. Будівлі, в яких розміщена експозиція музею, є пам'ятками архітектури ХІХ століття. Музей засновано у 1890 році на пропозицію українського археолога та краєзнавця Віктора Гошкевича. У фондах музею зберігалось понад 180 тисяч предметів, з них в експозиції перебувало понад 10 тисяч.  

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.