АНОНС: Публічна дискусія "Повернення вивезених архівів. Право на історію"

Центр досліджень визвольного руху та Національний музей Революції Гідності запрошують на публічну розмову "Повернення вивезених архівів. Право на історію", яка відбудеться 29 жовтня у Києві.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.

Дослідники Центру працюють над проєктом цифрового повернення архівів з 2021 року. Вони оцифровують і викладають у відкритий доступ документи Архіву Внутрішніх військ НКВД — формування, яке брало участь у придушенні українського визвольного руху на Заході України в середині ХХ століття.

Наприкінці 1980-х цей архів було вивезено з України до Москви, що унеможливило доступ українських науковців до цих матеріалів. Зусиллями архівіста Анатолія Кентія вдалося зберегти та повернути до України близько 400 справ на плівках. Сьогодні ЦДВР оцифровує та викладає ці документи у відкритий доступ на сайті свого Електронного архіву.

Під час події експерти поговорять про:

- історію вивезення та повернення архіву ВВ НКВД у цифровому форматі;

- порятунок архівів і музейних артефактів під час російської війни проти України;

- зусилля з повернення українських культурних цінностей, що опинилися за межами держави.

Спікери заходу:

Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам'яті;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України;

Тетяна Шевченко, заступниця голови Державної архівної служби України;

Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності  з розвитку та культурно-просвітницької роботи;

Ігор Бігун, історик, військовослужбовець, дослідник Архіву Внутрішніх військ НКВД.

Модераторка: Аліна Шпак – перша заступниця голови Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Коли: 29 жовтня 2025 року, 18:30

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2. 

Для участі в заході необхідно заповнити цю форму.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.