АНОНС: Публічна дискусія "Повернення вивезених архівів. Право на історію"

Центр досліджень визвольного руху та Національний музей Революції Гідності запрошують на публічну розмову "Повернення вивезених архівів. Право на історію", яка відбудеться 29 жовтня у Києві.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.

Дослідники Центру працюють над проєктом цифрового повернення архівів з 2021 року. Вони оцифровують і викладають у відкритий доступ документи Архіву Внутрішніх військ НКВД — формування, яке брало участь у придушенні українського визвольного руху на Заході України в середині ХХ століття.

Наприкінці 1980-х цей архів було вивезено з України до Москви, що унеможливило доступ українських науковців до цих матеріалів. Зусиллями архівіста Анатолія Кентія вдалося зберегти та повернути до України близько 400 справ на плівках. Сьогодні ЦДВР оцифровує та викладає ці документи у відкритий доступ на сайті свого Електронного архіву.

Під час події експерти поговорять про:

- історію вивезення та повернення архіву ВВ НКВД у цифровому форматі;

- порятунок архівів і музейних артефактів під час російської війни проти України;

- зусилля з повернення українських культурних цінностей, що опинилися за межами держави.

Спікери заходу:

Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам'яті;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України;

Тетяна Шевченко, заступниця голови Державної архівної служби України;

Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності  з розвитку та культурно-просвітницької роботи;

Ігор Бігун, історик, військовослужбовець, дослідник Архіву Внутрішніх військ НКВД.

Модераторка: Аліна Шпак – перша заступниця голови Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Коли: 29 жовтня 2025 року, 18:30

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2. 

Для участі в заході необхідно заповнити цю форму.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".