Галузевий державний архів МВС презентував матеріали про депортацію мешканців західних регіонів України у 1949–1950 роках

До Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів МВС презентував матеріали про депортацію мешканців західних регіонів України, проведену у 1949–1950 роках.

Про це інформує Міністерство внутрішніх справ України.

Примусове переміщення у 1949–1950 роках з території Львівської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Станіславської (сучасної Івано-Франківської) та Дрогобицької (нині частини Львівської) областей населення, яке перебувало у родинних зв'язках з учасниками українського національно-визвольного руху, фактично стало продовженням операції "Захід". Тоді протягом одного дня 21 жовтня 1947 року з Західної України було депортовано понад 77 тисяч членів родин повстанців, зокрема ОУН (б) та УПА.

Серед презентованих архівних документів опубліковано наказ Міністерства внутрішніх справ СРСР від 23 листопада 1948 року № 001396, який регламентував організацію ешелонного вивезення осіб, пов'язаних з учасниками Руху опору, затриманих органами Міністерства державної безпеки СРСР. 

Основний масив документів становлять "ешелонні списки", розміщені за номерами ешелонів. Списки містять інформацію про членів родин, їх роки народження та національність, назви населених пунктів, з яких родину виселяли, та кінцевого пункту прибуття.

Наразі на сайті МВС опублікували списки 60 ешелонів. Деякі списки подано в кількох примірниках з урахуванням якості друкованого тексту та певних різночитань. 

Документи Галузевого державного архіву МВС України суттєво урізноманітнюють джерельну базу досліджень злочинів радянського тоталітарного режиму і є підґрунтям комеморативних практик щодо вшанування пам'яті жертв політичних репресій. Роботи з оцифрування архівних документів триватимуть надалі.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".