Галузевий державний архів МВС презентував матеріали про депортацію мешканців західних регіонів України у 1949–1950 роках

До Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів МВС презентував матеріали про депортацію мешканців західних регіонів України, проведену у 1949–1950 роках.

Про це інформує Міністерство внутрішніх справ України.

Примусове переміщення у 1949–1950 роках з території Львівської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Станіславської (сучасної Івано-Франківської) та Дрогобицької (нині частини Львівської) областей населення, яке перебувало у родинних зв'язках з учасниками українського національно-визвольного руху, фактично стало продовженням операції "Захід". Тоді протягом одного дня 21 жовтня 1947 року з Західної України було депортовано понад 77 тисяч членів родин повстанців, зокрема ОУН (б) та УПА.

Серед презентованих архівних документів опубліковано наказ Міністерства внутрішніх справ СРСР від 23 листопада 1948 року № 001396, який регламентував організацію ешелонного вивезення осіб, пов'язаних з учасниками Руху опору, затриманих органами Міністерства державної безпеки СРСР. 

Основний масив документів становлять "ешелонні списки", розміщені за номерами ешелонів. Списки містять інформацію про членів родин, їх роки народження та національність, назви населених пунктів, з яких родину виселяли, та кінцевого пункту прибуття.

Наразі на сайті МВС опублікували списки 60 ешелонів. Деякі списки подано в кількох примірниках з урахуванням якості друкованого тексту та певних різночитань. 

Документи Галузевого державного архіву МВС України суттєво урізноманітнюють джерельну базу досліджень злочинів радянського тоталітарного режиму і є підґрунтям комеморативних практик щодо вшанування пам'яті жертв політичних репресій. Роботи з оцифрування архівних документів триватимуть надалі.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.