Галузевий державний архів МВС презентував матеріали про депортацію мешканців західних регіонів України у 1949–1950 роках

До Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів МВС презентував матеріали про депортацію мешканців західних регіонів України, проведену у 1949–1950 роках.

Про це інформує Міністерство внутрішніх справ України.

Примусове переміщення у 1949–1950 роках з території Львівської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Станіславської (сучасної Івано-Франківської) та Дрогобицької (нині частини Львівської) областей населення, яке перебувало у родинних зв'язках з учасниками українського національно-визвольного руху, фактично стало продовженням операції "Захід". Тоді протягом одного дня 21 жовтня 1947 року з Західної України було депортовано понад 77 тисяч членів родин повстанців, зокрема ОУН (б) та УПА.

Серед презентованих архівних документів опубліковано наказ Міністерства внутрішніх справ СРСР від 23 листопада 1948 року № 001396, який регламентував організацію ешелонного вивезення осіб, пов'язаних з учасниками Руху опору, затриманих органами Міністерства державної безпеки СРСР. 

Основний масив документів становлять "ешелонні списки", розміщені за номерами ешелонів. Списки містять інформацію про членів родин, їх роки народження та національність, назви населених пунктів, з яких родину виселяли, та кінцевого пункту прибуття.

Наразі на сайті МВС опублікували списки 60 ешелонів. Деякі списки подано в кількох примірниках з урахуванням якості друкованого тексту та певних різночитань. 

Документи Галузевого державного архіву МВС України суттєво урізноманітнюють джерельну базу досліджень злочинів радянського тоталітарного режиму і є підґрунтям комеморативних практик щодо вшанування пам'яті жертв політичних репресій. Роботи з оцифрування архівних документів триватимуть надалі.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.