АНОНС:Культурно-мистецький захід "Крокове коло Майка Йогансена"

Національного історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" 28 жовтня запрошує на культурно-мистецький захід "Крокове коло Майка Йогансена", присвячений 130-річчю письменника.

Про це інформує Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

В автобіографії Майк Йогансен (1895-1937) писав: "І в віршах своїх, і в прозі, і в теоретичних статтях неуклінно старався підняти українське слово до європейського рівня. Не дбав за гроші і не дбав за славу, і не шукав дешевих ефектів". Лицар українського Ренесансу, людина з добрим почуттям гумору та високою ерудицією Майк Йогансен став однією з найяскравіших зірок національної літератури 1920-х – 1930-х років. Письменник, лінгвіст, сценарист, перекладач, критик, він щемно любив життя й відкривав свою душу світові. На жаль, доба, в якій йому довелося творити, виявилася нищівною і кривавою… 27 жовтня 1937 року Майк Йогансен був розстріляний співробітниками НКВД за сфальсифікованими звинуваченнями.

Організатори заходу: НІМЗ "Биківнянські могили", Українське незалежне видавництво "Смолоскип", кафедра української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Народний студентський театр "Вавилон".

До слова запрошені:

Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили",

Антін Іщук, поет магістр літературно-мистецької аналітики КНУ ім. Тараса Шевченка,

Ксенія Купчик, провідний бібліограф Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

У програмі заходу виступ Народного студентського театру "Вавилон" із композицією на твори Майка Йогансена.

Коли: 29 жовтня 2025 року о 10:00.

Де: Територія Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Вхід вільний.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.