День пам’яті жертв політичних репресій у заповіднику «Биківнянські могили»

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка «Сини волі в часи несвободи».

21 травня 2023 року в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій, вшановуючи усіх постраждалих від комуністичного тоталітарного режиму.

В умовах воєнного стану, який діє на всій території України від 24 лютого 2022 року, на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" не планується проведення традиційних масових заходів до Дня пам'яті жертв політичних репресій.

Для громадян, які 21 травня 2023 року відвідають Міжнародний меморіал жертв політичних репресій 1937 – 1941 років для вшанування пам'яті невинно убієнних, вхід на територію буде відкритий.

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка "Сини волі в часи несвободи", підготовлена науковцями установи. Виставка присвячена, передовсім, людям, які у той чи інший спосіб взяли участь в Українській революції 1917-1921 років, а згодом були знищенні радянським окупаційним режимом.

У добу Великого терору 1937–1938 рр. окремі факти біографії, зокрема колишньої роботи у структурах УНР або Гетьманської Держави, участі у визвольних змаганнях або повстанських рухах, належність до різноманітних культурно-просвітницьких організацій, наукових установ і видавництв чи симпатії до того або іншого політичного діяча, перетворювалися на докази "провини заарештованого" і часто вартували йому життя.

Виставка "Сини волі в часи несвободи" фактично є першим в Україні проєктом, де увага акцентується на долях репресованих діячів і учасників Української революції 1917–1921 рр., похованих у Биківні. Персональні історії, представлені на 8 банерах, доповнені унікальними ілюстративними матеріалами і архівними документами, чимало з яких оприлюднюється вперше.

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" — заповідник національного значення, найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років.  

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.