Від продажу врятовано срібні монети XVI століття

Співробітники сектору дізнання Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області врятували від незаконного продажу унікальний скарб – 182 срібні монети (акче), карбовані за часів кримського хана Девлет I Ґерая.

Про це інформує Національний музей історії України.

Девлет I Ґерай, хан Кримського ханства з 1551 по 1577 роки, був відомий своїми тривалими війнами проти московського царя Івана Грозного та спробами відновити незалежність Казанського та Астраханського ханств. Під час походу 1571 року відбулася знакова подія – 3 червня війська Девлет Ґерая вщент спалили Москву.

Непростими були стосунки Девлет Ґерая з Військом Запорозьким. З 1556 року загони князя Дмитра Вишневецького постійно здійснювали рейди в бік Криму. Навесні 1557-го Девлет Ґерай зробив невдалу спробу захопити Хортицю і майже місяць тримав її в облозі. А влітку 1559-го загони Вишневецького здійснили рейд у володіння кримських ханів та розгромили кримське військо у битві на річці Айдар.

"Не виключно, що саме ці події відображає врятований скарб, що був знайдений десь на Дніпропетровщині – це здобич якогось козака, учасника військових компаній Дмитра Байди Вишневецького. Для історії України врятований скарб є унікальним, бо він стосується найдраматичнішого періоду становлення української нації. Подібні депозити майже відсутні в наших музеях", - зазначили у Національному музеї історії України.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.