АНОНС: У Києві презентують історичний проєкт про польських медиків XIX–XX століть

У столиці представлять новий історико-дослідницький проєкт «Пам’ять, що єднає», який повертає з архівів імена польських лікарів, фармацевтів і науковців, що відіграли ключову роль у становленні Києва як осередку європейської науки.

Про це повідомила комунікаційна агенція UK comms.

Проєкт ґрунтується на масштабній роботі з історичними матеріалами: дослідження польських поховань у Києві, аналіз архівів, медичних документів та публікацій. У результаті команда ГО "Коло європейського діалогу" та організації Polonia, за підтримки Polpharma, підготувала десять докладних біографій. Більшість з них багато років залишалися поза увагою широкої публіки.

До експозиції увійшли історії:

  • лікаря, який домігся переходу Києва на артезіанську воду та зупинив холеру;
  • хірурга-новатора — одного із засновників світової пластичної хірургії, який застосовував антисептичні підходи ще до їхнього офіційного визнання та створив 80 хірургічних інструментів;
  • науковця, що створив першу хімічну лабораторію Університету Св. Володимира;
  • засновника першої київської поліклініки для малозабезпечених;
  • мецената, завдяки якому з'явилася Польська лікарня, що стала прообразом сучасного Інституту нейрохірургії.

Презентація у Польській медичній бібліотеці відтворить контекст, у якому жили та працювали ці діячі, та покаже, як українсько-польські наукові взаємини впливали на розвиток Києва впродовж двох століть.

Де: Польська медична бібліотека, вул. Павла Скоропадського, 7

Коли: 24 листопада 2025 року

Для акредитації, будь ласка, заповніть форму.

 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.