АНОНС: У Києві презентують історичний проєкт про польських медиків XIX–XX століть

У столиці представлять новий історико-дослідницький проєкт «Пам’ять, що єднає», який повертає з архівів імена польських лікарів, фармацевтів і науковців, що відіграли ключову роль у становленні Києва як осередку європейської науки.

Про це повідомила комунікаційна агенція UK comms.

Проєкт ґрунтується на масштабній роботі з історичними матеріалами: дослідження польських поховань у Києві, аналіз архівів, медичних документів та публікацій. У результаті команда ГО "Коло європейського діалогу" та організації Polonia, за підтримки Polpharma, підготувала десять докладних біографій. Більшість з них багато років залишалися поза увагою широкої публіки.

До експозиції увійшли історії:

  • лікаря, який домігся переходу Києва на артезіанську воду та зупинив холеру;
  • хірурга-новатора — одного із засновників світової пластичної хірургії, який застосовував антисептичні підходи ще до їхнього офіційного визнання та створив 80 хірургічних інструментів;
  • науковця, що створив першу хімічну лабораторію Університету Св. Володимира;
  • засновника першої київської поліклініки для малозабезпечених;
  • мецената, завдяки якому з'явилася Польська лікарня, що стала прообразом сучасного Інституту нейрохірургії.

Презентація у Польській медичній бібліотеці відтворить контекст, у якому жили та працювали ці діячі, та покаже, як українсько-польські наукові взаємини впливали на розвиток Києва впродовж двох століть.

Де: Польська медична бібліотека, вул. Павла Скоропадського, 7

Коли: 24 листопада 2025 року

Для акредитації, будь ласка, заповніть форму.

 

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.