АНОНС: У Києві презентують історичний проєкт про польських медиків XIX–XX століть

У столиці представлять новий історико-дослідницький проєкт «Пам’ять, що єднає», який повертає з архівів імена польських лікарів, фармацевтів і науковців, що відіграли ключову роль у становленні Києва як осередку європейської науки.

Про це повідомила комунікаційна агенція UK comms.

Проєкт ґрунтується на масштабній роботі з історичними матеріалами: дослідження польських поховань у Києві, аналіз архівів, медичних документів та публікацій. У результаті команда ГО "Коло європейського діалогу" та організації Polonia, за підтримки Polpharma, підготувала десять докладних біографій. Більшість з них багато років залишалися поза увагою широкої публіки.

До експозиції увійшли історії:

  • лікаря, який домігся переходу Києва на артезіанську воду та зупинив холеру;
  • хірурга-новатора — одного із засновників світової пластичної хірургії, який застосовував антисептичні підходи ще до їхнього офіційного визнання та створив 80 хірургічних інструментів;
  • науковця, що створив першу хімічну лабораторію Університету Св. Володимира;
  • засновника першої київської поліклініки для малозабезпечених;
  • мецената, завдяки якому з'явилася Польська лікарня, що стала прообразом сучасного Інституту нейрохірургії.

Презентація у Польській медичній бібліотеці відтворить контекст, у якому жили та працювали ці діячі, та покаже, як українсько-польські наукові взаємини впливали на розвиток Києва впродовж двох століть.

Де: Польська медична бібліотека, вул. Павла Скоропадського, 7

Коли: 24 листопада 2025 року

Для акредитації, будь ласка, заповніть форму.

 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.