Українці вимагають анулювати Пулітцерівську премію Волтеру Дюранті

Музей Голодомору закликає підтримати петицію про позбавлення Волтера Дюранті Пулітцерівської премії.

Про це інформує Музей Голодомору.

Як московський кореспондент The New York Times у 1920–1930-х роках, Дюранті мав величезний вплив на те, як Захід сприймав Радянський Союз. Саме тоді, коли в Україні мільйони людей гинули від штучного голоду, він у своїх статтях заперечував сам факт голоду й переконував світ, що в СРСР "ніякої катастрофи немає".

Його репортажі стали прикриттям для сталінського режиму: вони створювали ілюзію "успіху радянської політики" і глушили голоси тих, хто намагався донести правду. Дюранті знав, що люди вмирають, — про це свідчать приватні листи і свідчення колег, — але свідомо обрав мовчання й брехню, аби не втратити доступ до радянських джерел і своє привілейоване становище.

Через його дезінформацію західні уряди довго не вірили повідомленням про Голодомор, а допомога не надійшла вчасно. Попри це, у 1932 році саме за ці тексти йому присудили Пулітцерівську премію — одну з найвищих відзнак у журналістиці.

Ще у 2021 році Комітет США з вшанування жертв Голодомору-геноциду ініціював петицію із закликом скасувати цю несправедливу нагороду. На сьогодні її підписали близько 12,5 тисяч людей.

Підтримати петицію можна за посиланням.

 

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.