Українці вимагають анулювати Пулітцерівську премію Волтеру Дюранті

Музей Голодомору закликає підтримати петицію про позбавлення Волтера Дюранті Пулітцерівської премії.

Про це інформує Музей Голодомору.

Як московський кореспондент The New York Times у 1920–1930-х роках, Дюранті мав величезний вплив на те, як Захід сприймав Радянський Союз. Саме тоді, коли в Україні мільйони людей гинули від штучного голоду, він у своїх статтях заперечував сам факт голоду й переконував світ, що в СРСР "ніякої катастрофи немає".

Його репортажі стали прикриттям для сталінського режиму: вони створювали ілюзію "успіху радянської політики" і глушили голоси тих, хто намагався донести правду. Дюранті знав, що люди вмирають, — про це свідчать приватні листи і свідчення колег, — але свідомо обрав мовчання й брехню, аби не втратити доступ до радянських джерел і своє привілейоване становище.

Через його дезінформацію західні уряди довго не вірили повідомленням про Голодомор, а допомога не надійшла вчасно. Попри це, у 1932 році саме за ці тексти йому присудили Пулітцерівську премію — одну з найвищих відзнак у журналістиці.

Ще у 2021 році Комітет США з вшанування жертв Голодомору-геноциду ініціював петицію із закликом скасувати цю несправедливу нагороду. На сьогодні її підписали близько 12,5 тисяч людей.

Підтримати петицію можна за посиланням.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.