У Німеччині закликають включити тему Голодомору у шкільну програму

Німецькі політики, громадські діячі та історики, а також представники Польщі й України звернулися до Федерального міністерства освіти Німеччини з вимогою внести тему Голодомору в обов’язкову шкільну програму з історії.

Відповідного листа до міністерки освіти Карін Прін, текст якого є у розпорядженні "Європейської правди", підписали близько 20 відомих діячів.

Лист приурочений до дня вшанування жертв Голодомору. Серед його підписантів – мер Лейпцига Бурхард Юнг, колишня депутатка Європарламенту Гізела Калленбах, відомий дисидент зі Східної Німеччини Вольф Бірман, українська письменниця й громадська діячка Оксана Забужко. Ініціатори закликають долучатися зі своїми підписами інших, хто поділяє їхні аргументи.

"У 2022 році Бундестаг Німеччини класифікував Голодомор як геноцид та закликав федеральний уряд підвищувати обізнаність у Німеччині та Європі про цей злочин через освітні програми. Втім, відтоді майже нічого не відбулося. Лише одна федеральна земля включила тему Голодомору у свою програму – і то як "тему на вибір", – йдеться у листі.

Автори у листі привертають увагу до цього факту та акцентують також на тому, що зараз у німецьких школах вчаться багато дітей з України, які опинились там через війну – і серед них майже точно є нащадки тих, хто втратив своїх близьких під час Голодомору. Автори вказують на подібність злочину нацистського режиму проти єврейського народу та сталінського – проти українців. 

"Голокост і Голодомор об'єднують не лише перші склади у словах, хоча вони мають різне значення, але передусім масштаби злочину. В обох випадках йдеться про вбивство мільйонів людей. Ми час від часу чуємо, що Шоа був унікальним випадком. Для цього, звісно, є підстави – але це не означає, що масовий злочин, що стався на десятиліття раніше і на той час був найбільшим злочином проти європейського народу – просто ігнорується", – пишуть автори.

 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.