У Німеччині закликають включити тему Голодомору у шкільну програму

Німецькі політики, громадські діячі та історики, а також представники Польщі й України звернулися до Федерального міністерства освіти Німеччини з вимогою внести тему Голодомору в обов’язкову шкільну програму з історії.

Відповідного листа до міністерки освіти Карін Прін, текст якого є у розпорядженні "Європейської правди", підписали близько 20 відомих діячів.

Лист приурочений до дня вшанування жертв Голодомору. Серед його підписантів – мер Лейпцига Бурхард Юнг, колишня депутатка Європарламенту Гізела Калленбах, відомий дисидент зі Східної Німеччини Вольф Бірман, українська письменниця й громадська діячка Оксана Забужко. Ініціатори закликають долучатися зі своїми підписами інших, хто поділяє їхні аргументи.

"У 2022 році Бундестаг Німеччини класифікував Голодомор як геноцид та закликав федеральний уряд підвищувати обізнаність у Німеччині та Європі про цей злочин через освітні програми. Втім, відтоді майже нічого не відбулося. Лише одна федеральна земля включила тему Голодомору у свою програму – і то як "тему на вибір", – йдеться у листі.

Автори у листі привертають увагу до цього факту та акцентують також на тому, що зараз у німецьких школах вчаться багато дітей з України, які опинились там через війну – і серед них майже точно є нащадки тих, хто втратив своїх близьких під час Голодомору. Автори вказують на подібність злочину нацистського режиму проти єврейського народу та сталінського – проти українців. 

"Голокост і Голодомор об'єднують не лише перші склади у словах, хоча вони мають різне значення, але передусім масштаби злочину. В обох випадках йдеться про вбивство мільйонів людей. Ми час від часу чуємо, що Шоа був унікальним випадком. Для цього, звісно, є підстави – але це не означає, що масовий злочин, що стався на десятиліття раніше і на той час був найбільшим злочином проти європейського народу – просто ігнорується", – пишуть автори.

 

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.