У Полтаві відкрили барельєф на честь першого міністра освіти УНР Івана Стешенка

У День Соборності України у Полтаві відкрили меморіальну дошку першому генеральному секретареві народної освіти Української Народної Республіки Івану Стешенку.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

Барельєф розмістили на будівлі школи №3 — колишній Першій чоловічій гімназії, де Іван Стешенко навчався з 1882 по 1892 роки. Створив меморіальну дошку полтавський скульптор Дмитро Коршунов. Він також є автором пам'ятників Марусі Чурай, Симону Петлюрі, Володимиру Самійленку та іншим діячам.

Фінансування на виготовлення барельєфу передбачили на сесії Полтавської міської ради у 2025-му.

Іван Стешенко (1874–1918) — український письменник, педагог, перекладач, літературознавець і громадський діяч. Перший міністр освіти Української Народної Республіки. Уродженець Полтави, випускник Київського університету. Активний учасник українського національного руху, автор поетичних збірок і перекладів світової класики. Виступав за українізацію освіти, відкриття україномовних шкіл і народних університетів. Убитий в Полтаві більшовиками в 1918 році за свою політичну та просвітницьку діяльність.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".