Україна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі

З боку Варшави очікуються дозволи на пошуки останків українських жертв у Сагрині і Перемишлі, в Юречковій вже отримано згоду.

Про це в інтерв'ю Укрінформу зазначив посол України в Польщі Василь Боднар.

Українська сторона видала додатково три дозволи на проведення пошукових-ексгумаційних робіт польських жертв на території України (Угли, Острівки і Пужники-2), готуються чергові дозволи (Гута Пеняцька). З польського боку цьогоріч також очікують три дозволи.

"Українська сторона отримала вже дозвіл на проведення робіт в Юречковій, польська сторона доопрацьовує рішення щодо Перемишля і Сагриня", - повідомив Василь Боднар.

У контексті співпраці у площині складної історії важливими елементами співпраці Боднар також назвав контакти між Інститутами національної пам'яті. Третім виміром співпраці посол назвав контакти між істориками обох країн.

"Торік у листопаді відбулися перші консультації з підготовки великого форуму істориків, який планується в 2026 році у Польщі. Ми працюємо над темами, над залученням істориків, щоб показати нашим суспільствам: навіть попри різницю поглядів ми можемо знайти можливості для діалогу і співпраці. Ми хочемо, щоб саме це місце було платформою для дискусій з історичної проблематики, щоб цими питаннями не маніпулювали політики, створюючи негативний фон у суспільствах обох країн. На сьогодні ми зробили максимум можливого, щоб можна було зняти гостроту питання й перевести його в конструктивне русло", - наголосив український дипломат.

 
Василь Боднар
Фото: Укрінформ

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.