Україна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі

З боку Варшави очікуються дозволи на пошуки останків українських жертв у Сагрині і Перемишлі, в Юречковій вже отримано згоду.

Про це в інтерв'ю Укрінформу зазначив посол України в Польщі Василь Боднар.

Українська сторона видала додатково три дозволи на проведення пошукових-ексгумаційних робіт польських жертв на території України (Угли, Острівки і Пужники-2), готуються чергові дозволи (Гута Пеняцька). З польського боку цьогоріч також очікують три дозволи.

"Українська сторона отримала вже дозвіл на проведення робіт в Юречковій, польська сторона доопрацьовує рішення щодо Перемишля і Сагриня", - повідомив Василь Боднар.

У контексті співпраці у площині складної історії важливими елементами співпраці Боднар також назвав контакти між Інститутами національної пам'яті. Третім виміром співпраці посол назвав контакти між істориками обох країн.

"Торік у листопаді відбулися перші консультації з підготовки великого форуму істориків, який планується в 2026 році у Польщі. Ми працюємо над темами, над залученням істориків, щоб показати нашим суспільствам: навіть попри різницю поглядів ми можемо знайти можливості для діалогу і співпраці. Ми хочемо, щоб саме це місце було платформою для дискусій з історичної проблематики, щоб цими питаннями не маніпулювали політики, створюючи негативний фон у суспільствах обох країн. На сьогодні ми зробили максимум можливого, щоб можна було зняти гостроту питання й перевести його в конструктивне русло", - наголосив український дипломат.

 
Василь Боднар
Фото: Укрінформ

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.