Україна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі

З боку Варшави очікуються дозволи на пошуки останків українських жертв у Сагрині і Перемишлі, в Юречковій вже отримано згоду.

Про це в інтерв'ю Укрінформу зазначив посол України в Польщі Василь Боднар.

Українська сторона видала додатково три дозволи на проведення пошукових-ексгумаційних робіт польських жертв на території України (Угли, Острівки і Пужники-2), готуються чергові дозволи (Гута Пеняцька). З польського боку цьогоріч також очікують три дозволи.

"Українська сторона отримала вже дозвіл на проведення робіт в Юречковій, польська сторона доопрацьовує рішення щодо Перемишля і Сагриня", - повідомив Василь Боднар.

У контексті співпраці у площині складної історії важливими елементами співпраці Боднар також назвав контакти між Інститутами національної пам'яті. Третім виміром співпраці посол назвав контакти між істориками обох країн.

"Торік у листопаді відбулися перші консультації з підготовки великого форуму істориків, який планується в 2026 році у Польщі. Ми працюємо над темами, над залученням істориків, щоб показати нашим суспільствам: навіть попри різницю поглядів ми можемо знайти можливості для діалогу і співпраці. Ми хочемо, щоб саме це місце було платформою для дискусій з історичної проблематики, щоб цими питаннями не маніпулювали політики, створюючи негативний фон у суспільствах обох країн. На сьогодні ми зробили максимум можливого, щоб можна було зняти гостроту питання й перевести його в конструктивне русло", - наголосив український дипломат.

 
Василь Боднар
Фото: Укрінформ

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.