Парамедикиню Ірину Цибух проголосили "Праведницею Польського саду"

Госпітальєрка та Герой України Ірина Цибух увійшла до переліку лауреатів "Польського саду праведників" 2025 року.

Про це повідомила мати Ірини Оксана Цибух.

"Донечка, тепер ти у Варшавському САДУ ПРАВЕДНИКІВ поруч з Андреєм та Климентієм Шептицькими", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Оксана Цибух.

16 грудня у Музеї історії польських євреїв POLIN у Варшаві відбулась церемонія оголошення праведників "Польського саду праведників" 2025 року. Цьогоріч до переліку лауреатів увійшли українська парамедикиня Ірина Цибух, німецькі активісти руху опору "Біла троянда" Ганс і Софі Шолль та польський історик, публіцист єврейського походження Мар'ян Турський.

Лауреатів премії обирає Комітет Фонду "Сад праведників", до складу якого входять видатні діячі культури, науки та освіти, а також представники неурядових організацій. Щороку нагородження проходить у Європейський день пам'яті праведників. У Саду Праведників у Варшаві на їхню честь висаджують дерева як символ урятованих життів. 

Фонд "Сад праведників" заснований у 2014 році на території колишнього Варшавського гетто, де під час Другої світової війни вбили 400 тисяч мешканців.

Ірина Цибух народилася 1 червня 1998 року у Львові. Здобула журналістську освіту, працювала на Суспільному мовленні. З 2014 року служила у медичному батальйоні "Госпітальєри". Після початку повномасштабного вторгнення Росії знову повернулася до добровольчого підрозділу. Загинула 29 травня 2024 року під час евакуації поранених у Донецькій області. Посмертно нагородження званням Героя України.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.