Парамедикиню Ірину Цибух проголосили "Праведницею Польського саду"

Госпітальєрка та Герой України Ірина Цибух увійшла до переліку лауреатів "Польського саду праведників" 2025 року.

Про це повідомила мати Ірини Оксана Цибух.

"Донечка, тепер ти у Варшавському САДУ ПРАВЕДНИКІВ поруч з Андреєм та Климентієм Шептицькими", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Оксана Цибух.

16 грудня у Музеї історії польських євреїв POLIN у Варшаві відбулась церемонія оголошення праведників "Польського саду праведників" 2025 року. Цьогоріч до переліку лауреатів увійшли українська парамедикиня Ірина Цибух, німецькі активісти руху опору "Біла троянда" Ганс і Софі Шолль та польський історик, публіцист єврейського походження Мар'ян Турський.

Лауреатів премії обирає Комітет Фонду "Сад праведників", до складу якого входять видатні діячі культури, науки та освіти, а також представники неурядових організацій. Щороку нагородження проходить у Європейський день пам'яті праведників. У Саду Праведників у Варшаві на їхню честь висаджують дерева як символ урятованих життів. 

Фонд "Сад праведників" заснований у 2014 році на території колишнього Варшавського гетто, де під час Другої світової війни вбили 400 тисяч мешканців.

Ірина Цибух народилася 1 червня 1998 року у Львові. Здобула журналістську освіту, працювала на Суспільному мовленні. З 2014 року служила у медичному батальйоні "Госпітальєри". Після початку повномасштабного вторгнення Росії знову повернулася до добровольчого підрозділу. Загинула 29 травня 2024 року під час евакуації поранених у Донецькій області. Посмертно нагородження званням Героя України.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".