Навчальному центру СБС присвоєно ім’я генерал-хорунжого Василя Кука

Президент України підписав Указ про присвоєння 190 навчальному центру Сил безпілотних систем Збройних Сил України почесне найменування "імені генерал-хорунжого Василя Кука".

Про це йдеться у тексті відповідного документа №85/2026, опублікованого на сайті глави держави.

Згідно з указом, навчальному закладу присвоєно ім'я генерал-хорунжого Василя Кука. Відтепер його офіційна назва — 190 навчальний центр імені генерал-хорунжого Василя Кука Сил безпілотних систем Збройних Сил України.

"Символічно, що його ім'я отримує навчальний центр Сил безпілотних систем — підрозділ, який формує нову якість українського війська у війні проти росії у ХХІ столітті. Це не розрив із минулим, а його логічне продовження: змінилися засоби боротьби, але не її мета — захист незалежності та територіальної цілісності України", - відреагувала історикиня Аліна Понипаляк.

Як зазначається у тексті документа, рішення прийняте "з метою відновлення історичних традицій національного війська" та з урахуванням зразкового виконання центром завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Указ набрав чинності з дня його опублікування, 30 січня 2026 року.

 
Василь Кук
Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.