На Вінниччині поліцейські запобігли спробі продажу унікальних археологічних артефактів ймовірного "князівського поховання"

Місцевий "чорний археолог" виставив у соцмережі фото артефактів, щоб продати, однак допис побачили працівники Національного музею історії України й повідомили в поліцію.

Про це повідомила Національна поліція України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення між селами Вінницького району 39-річний підозрюваний без відповідного дозволу проводив пошуково-археологічні роботи. Під час цих робіт він відшукав бронзові фрагменти, схожі на уламки артефактів Римського періоду. Чоловік розумів, що вони мають особливу історичну, наукову та культурну цінність і є власністю державною, однак з корисливих мотивів не повідомив про знахідку відповідний орган охорони культурної спадщини, а знайдені ним предмети забрав собі. 

На підставі ухвали суду поліцейські прибули додому до громадянина з обшуком. Правоохоронцям він видав усі знайдені 54 фрагменти, які передані на відповідальне зберігання фахівцям музею. 

Чоловіку оголосили про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 193 КК України – незаконне привласнення особою скарбу, який має особливу історичну, наукову, художню та культурну цінність. Наразі розслідування завершено, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні переданий до суду. Обвинуваченому загрожує покарання від штрафних санкцій до пробаційного нагляду на строк до двох років.

Спеціалісти музею зазначають, що знахідки датуються другою половиною ІІІ століття, складають єдиний депозит, який відноситься до германського воїнського поховання-кремації та є унікальним скарбом. Наявність римських імпортів, таких, як казанок, черпак та цідилка, свідчить про надзвичайно високий соціальний статус небіжчика, а знахідка римського триніжника говорить про унікальність цього поховання. Ймовірно, йдеться про перше так зване "князівське поховання" у Східній Європі, що принципово змінює наші уявлення про соціальну структуру населення України в пізній римський час.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".