На Вінниччині поліцейські запобігли спробі продажу унікальних археологічних артефактів ймовірного "князівського поховання"

Місцевий "чорний археолог" виставив у соцмережі фото артефактів, щоб продати, однак допис побачили працівники Національного музею історії України й повідомили в поліцію.

Про це повідомила Національна поліція України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення між селами Вінницького району 39-річний підозрюваний без відповідного дозволу проводив пошуково-археологічні роботи. Під час цих робіт він відшукав бронзові фрагменти, схожі на уламки артефактів Римського періоду. Чоловік розумів, що вони мають особливу історичну, наукову та культурну цінність і є власністю державною, однак з корисливих мотивів не повідомив про знахідку відповідний орган охорони культурної спадщини, а знайдені ним предмети забрав собі. 

На підставі ухвали суду поліцейські прибули додому до громадянина з обшуком. Правоохоронцям він видав усі знайдені 54 фрагменти, які передані на відповідальне зберігання фахівцям музею. 

Чоловіку оголосили про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 193 КК України – незаконне привласнення особою скарбу, який має особливу історичну, наукову, художню та культурну цінність. Наразі розслідування завершено, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні переданий до суду. Обвинуваченому загрожує покарання від штрафних санкцій до пробаційного нагляду на строк до двох років.

Спеціалісти музею зазначають, що знахідки датуються другою половиною ІІІ століття, складають єдиний депозит, який відноситься до германського воїнського поховання-кремації та є унікальним скарбом. Наявність римських імпортів, таких, як казанок, черпак та цідилка, свідчить про надзвичайно високий соціальний статус небіжчика, а знахідка римського триніжника говорить про унікальність цього поховання. Ймовірно, йдеться про перше так зване "князівське поховання" у Східній Європі, що принципово змінює наші уявлення про соціальну структуру населення України в пізній римський час.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.