АНОНС: Лекція Ліни Марчук "Жіноче лідерство у війську"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію військовослужбовиці й історикині Ліни Марчук про долі українських жінок, які боролись за незалежність України у ХХ столітті.

У лавах українського визвольного руху жінки не поступалися чоловікам у сміливості й відданості. Їхні особисті історії – це вибір кожної: війна в очах, у серці і зі зброєю в руках, кохання, помилки, страх, відвага і боротьба – це доказ того, що наша найвища цінність – свобода. І вона дісталася нам не щасливим випадком, а всупереч ціні, яку доводилось платити, часто – власним життям.

На лекції ви почуєте про:

- Гандзю Дмитерко – її шлях у лавах УСС і особисті спогади з фронтового життя: як бувало – куля влучала у паркан просто над її головою.

- Олену Степанів – хорунжу, яка за спробу вступити у військо, ледь не потрапила до табору

- Софію Галечко, яка вступаючи до УСС сама придбала спорядження, а решту своїх заощаджень передала на благодійність

- Катерину Зарицьку – особисту зв'язкову Шухевича, розвідницю та підпільницю ОУН, перед якою у вʼязниці знімали шапку на знак поваги, жінку, яку не зламав Владімірський централ

Лекторка: Ліна Марчук – військовослужбовиця Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія", історикиня.

Коли: 3 лютого, вівторок, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.