АНОНС: Лекція Ліни Марчук "Жіноче лідерство у війську"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію військовослужбовиці й історикині Ліни Марчук про долі українських жінок, які боролись за незалежність України у ХХ столітті.

У лавах українського визвольного руху жінки не поступалися чоловікам у сміливості й відданості. Їхні особисті історії – це вибір кожної: війна в очах, у серці і зі зброєю в руках, кохання, помилки, страх, відвага і боротьба – це доказ того, що наша найвища цінність – свобода. І вона дісталася нам не щасливим випадком, а всупереч ціні, яку доводилось платити, часто – власним життям.

На лекції ви почуєте про:

- Гандзю Дмитерко – її шлях у лавах УСС і особисті спогади з фронтового життя: як бувало – куля влучала у паркан просто над її головою.

- Олену Степанів – хорунжу, яка за спробу вступити у військо, ледь не потрапила до табору

- Софію Галечко, яка вступаючи до УСС сама придбала спорядження, а решту своїх заощаджень передала на благодійність

- Катерину Зарицьку – особисту зв'язкову Шухевича, розвідницю та підпільницю ОУН, перед якою у вʼязниці знімали шапку на знак поваги, жінку, яку не зламав Владімірський централ

Лекторка: Ліна Марчук – військовослужбовиця Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія", історикиня.

Коли: 3 лютого, вівторок, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.