АНОНС: Лекція "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?"

Національний музей історії України запрошує 21 січня на зустріч на тему "Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?".

Про це інформує Національний музей історії України.

У музейному просторі найновіші досягнення наук про минуле мають доноситися до відвідувача в популярній формі, тобто якнайдоступніше, але без викривлень і фантазій. Як це зробити – корисний виклик не тільки для музеїв і популяризаторів науки, а й для академічної спільноти. Ми приймаємо цей виклик на тлі екзистенційної війни за національну ідентичність, в якій наш ворог маніпулює прочитанням давньої історії Русі.

У цих обставинах ми, з одного боку, не можемо наслідувати його, творячи історичні міфи та викривляючи факти, з іншого – маємо давати чітку й зрозумілу відповідь, як говорити про витоки нашої державної традиції, початки української мови та українського етносу, а також відколи те чи те явище ми можемо правомірно називати українським.

Перше і друге засідання круглого столу мали академічніший вимір: історико-археологічний та історико-філологічний. Своїми думками й порадами ділилися представники науково-дослідницьких та освітніх установ. Цього разу звернуться до погляду популяризаторів історії, які постійно працюють для широкої аудиторії. Поділитися своїм досвідом запросили представників державних й академічних установ та блогерів:

- історика, кандидата історичних наук, директор Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова;

- історика, кандидата історичних наук, співробітника Інституту історії України НАНУ, засновника проєкту "Likбез. Історичний Фронт" Кирила Галушко;

- історика, кандидата історичних наук, засновника і ведучого YouTube-каналу "Історія Без Міфів" Владлена Мараєва;

- археолога, кандидата історичних наук, начальника науково-дослідного відділу археології Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Національний заповідник Києво-Печерська лавра Сергія Тараненко.

Коли: 21 січня, середа, о 15:00.

Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Участь у заході безкоштовна за умови реєстрації.

 

 

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.