Українські школи у Данії вчаться працювати з травмою війни

11 скандинавських шкіл-учасниць програми спільно із київськими фахівцями шукають найкращі методики для українських дітей в еміграції.

У Королівській бібліотеці у Копенгагені відбулася друга зустріч у межах менторської програми "Корені та крила. Історія, яка об'єднує" для вчителів українських суботніх шкіл у Данії та Швеції. Програму реалізує Фундація Пилипа Орлика задля підтримки педагогів, які працюють з українськими дітьми за кордоном, зокрема з тими, хто пережив війну та вимушену міграцію.

Ключовою темою зустрічі стало питання "Як говорити з учнями про трагедії?". Психологиня Тіне Хеде з DIGNITY – данського інституту проти тортур розповіла про ознаки психологічної травми у дітей, які пережили війну, та про підходи до адаптації навчального процесу для таких учнів. Для пошуку практичних рішень важливим став діалог із Лесею Ігнатик-Еріксен, радницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Королівстві Данія. 

"Педагоги обговорювали роль історичної пам'яті, прав людини та критичного мислення у навчанні українських дітей за кордоном, а також ділилися досвідом роботи з дітьми, які пережили травматичний досвід війни", — розповідає кураторка зустрічі Наталя Омельчук, керівниця освітніх програм Фундації Пилипа Орлика.

У зустрічі взяли участь представники 10 українських суботніх і недільних шкіл Данії та 1 зі Швеції, а також громадських організацій, що працюють з українськими дітьми. Учасників привітав радник, заступник Посла України в Данії Валерій Кравченко.

"Освітня програма Фундації для вчителів діаспорних шкіл Чехії та Скандинавії поступово утверджується як важлива міжнародна платформа для професійного розвитку педагогів, а також як інструмент збереження ідентичності українських дітей, які сьогодні живуть і навчаються поза межами України", - зазначив Голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Головний партнер — громадська організація Hjælp Ukrainske Børn.Захід відбувся за підтримки Посольства України в Королівстві Данія.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".