Українські школи у Данії вчаться працювати з травмою війни

11 скандинавських шкіл-учасниць програми спільно із київськими фахівцями шукають найкращі методики для українських дітей в еміграції.

У Королівській бібліотеці у Копенгагені відбулася друга зустріч у межах менторської програми "Корені та крила. Історія, яка об'єднує" для вчителів українських суботніх шкіл у Данії та Швеції. Програму реалізує Фундація Пилипа Орлика задля підтримки педагогів, які працюють з українськими дітьми за кордоном, зокрема з тими, хто пережив війну та вимушену міграцію.

Ключовою темою зустрічі стало питання "Як говорити з учнями про трагедії?". Психологиня Тіне Хеде з DIGNITY – данського інституту проти тортур розповіла про ознаки психологічної травми у дітей, які пережили війну, та про підходи до адаптації навчального процесу для таких учнів. Для пошуку практичних рішень важливим став діалог із Лесею Ігнатик-Еріксен, радницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Королівстві Данія. 

"Педагоги обговорювали роль історичної пам'яті, прав людини та критичного мислення у навчанні українських дітей за кордоном, а також ділилися досвідом роботи з дітьми, які пережили травматичний досвід війни", — розповідає кураторка зустрічі Наталя Омельчук, керівниця освітніх програм Фундації Пилипа Орлика.

У зустрічі взяли участь представники 10 українських суботніх і недільних шкіл Данії та 1 зі Швеції, а також громадських організацій, що працюють з українськими дітьми. Учасників привітав радник, заступник Посла України в Данії Валерій Кравченко.

"Освітня програма Фундації для вчителів діаспорних шкіл Чехії та Скандинавії поступово утверджується як важлива міжнародна платформа для професійного розвитку педагогів, а також як інструмент збереження ідентичності українських дітей, які сьогодні живуть і навчаються поза межами України", - зазначив Голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Головний партнер — громадська організація Hjælp Ukrainske Børn.Захід відбувся за підтримки Посольства України в Королівстві Данія.

 

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.