Колишній нардеп, викритий ДБР на привласненні культурних цінностей з АР Крим, передав свою колекцію музею

Національний музей історії України отримав понад 7 тисяч унікальних археологічних цінностей.

Про це інформує Державне бюро розслідувань.

Артефакти виявили працівники ДБР у колишнього народного депутата України, який на початку 2000-х років очолював Раду Міністрів АР Крим. Зокрема, унікальний гунський меч із золотим оздобленням, золоту візантійську ікону XI – XII ст., прикраси, шоломи, ікони, інші предмети, які мають історичну та культурну цінність. Під час досудового розслідування колишній народний обранець уклав угоду про визнання винуватості та погодився передати державі усю свою колекцію.

"Передана колекція має велику історичну цінність, виняткове культурне, наукове та мистецьке значення. Більшість предметів є унікальними і не мають аналогів у музейному фонді України. Саме тому їхнє повернення є винятковим кроком у збереженні національної культурної спадщини нашої держави. Колекція вирізняється хронологічним і культурним різноманіттям, охоплюючи період від пізнього палеоліту до пізнього середньовіччя", - зазначили у Національному музеї історії України.

Колекція містить велику кількість цінних предметів озброєння та обладунків, зокрема сокири й мечі доби пізньої бронзи, мечі раннього заліза, унікальний візантійський меч 9 ст., а також скандинавські мечі 10 ст. та зразки холодної зброї аж до світових воєн. Окремий інтерес становлять деталі жіночого костюма, фібули й орлиноголові пряжки готів 6–7 ст. н. е. з Криму та античний червонофігурний посуд 4 ст. до н. е.

Найчисельнішою є колекція монет від античності до пізнього середньовіччя, яка нараховує близько 6 тисяч предметів. Найцікавішу частину становлять монети грецьких держав Північного Причорномор'я – Ольвії, Пантікапею, Херсонесу, а також монетні гривні княжої Русі 11–14 століть.

Частина колекції вже експонується в музеї на виставці "День Археолога: врятовані скарби", а також на виставці зброї та військового спорядження "През шаблі маєм права!".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".