АНОНС: У Музеї Голодомору відбудеться презентація збірника "Теперішні труднощі швидко забудуться"

23 квітня в Музеї Голодомору відбудеться презентація першого тематичного збірника документів і текстів про історію заперечення та замовчування геноциду українського народу – "Теперішні труднощі швидко забудуться".

Наукове видання є зібранням автентичних джерел з історії дезінформаційної кампанії Кремля, метою якої було приховати вчинений ним злочин геноциду. Представлені документи охоплюють широкий період – з 1932 по 2025 роки. Упорядники, автори передмови та приміток – Андрій Козицький та Михайло Костів.

Заперечення Голодомору ніколи не припинялося. У різні історичні періоди воно набирало розмаїтих форм, але завжди залишалося вагомою складовою пропаганди, яку провадив в Україні та за її межами СРСР. Після розпаду Радянського Союзу цю практику в новій, дещо модифікованій формі продовжила російська федерація. Лейтмотивом радянської інформаційної політики щодо Голодомору могли б стати слова американського кореспондента Волтера Дюранті, який, заперечуючи навесні 1933 р. факт голоду в Україні й на Північному Кавказі, цинічно писав: "Теперішні труднощі швидко забудуться".

Правда про Голодомор є смертельно небезпечною для тоталітарного режиму сучасної росії. Тому важливим є подальше вивчення документів про стратегії й заходи з його заперечення, що залежить від введення в науковий обіг пов'язаних джерельних матеріалів. Пропонована увазі читача книга покликана принаймні частково заповнити цю лакуну. У збірнику представлені переклади з англійської, французької, польської та російської мов.

Спікери:

Володимир В'ЯТРОВИЧ – український політик, історик, публіцист, громадський діяч, кандидат історичних наук.

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Михайло КОСТІВ – завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, доктор філософії в галузі історії.

Коли: 23 квітня о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Івана Мазепи, 15-А).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.