АНОНС: У Музеї Голодомору відбудеться презентація збірника "Теперішні труднощі швидко забудуться"

23 квітня в Музеї Голодомору відбудеться презентація першого тематичного збірника документів і текстів про історію заперечення та замовчування геноциду українського народу – "Теперішні труднощі швидко забудуться".

Наукове видання є зібранням автентичних джерел з історії дезінформаційної кампанії Кремля, метою якої було приховати вчинений ним злочин геноциду. Представлені документи охоплюють широкий період – з 1932 по 2025 роки. Упорядники, автори передмови та приміток – Андрій Козицький та Михайло Костів.

Заперечення Голодомору ніколи не припинялося. У різні історичні періоди воно набирало розмаїтих форм, але завжди залишалося вагомою складовою пропаганди, яку провадив в Україні та за її межами СРСР. Після розпаду Радянського Союзу цю практику в новій, дещо модифікованій формі продовжила російська федерація. Лейтмотивом радянської інформаційної політики щодо Голодомору могли б стати слова американського кореспондента Волтера Дюранті, який, заперечуючи навесні 1933 р. факт голоду в Україні й на Північному Кавказі, цинічно писав: "Теперішні труднощі швидко забудуться".

Правда про Голодомор є смертельно небезпечною для тоталітарного режиму сучасної росії. Тому важливим є подальше вивчення документів про стратегії й заходи з його заперечення, що залежить від введення в науковий обіг пов'язаних джерельних матеріалів. Пропонована увазі читача книга покликана принаймні частково заповнити цю лакуну. У збірнику представлені переклади з англійської, французької, польської та російської мов.

Спікери:

Володимир В'ЯТРОВИЧ – український політик, історик, публіцист, громадський діяч, кандидат історичних наук.

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Михайло КОСТІВ – завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, доктор філософії в галузі історії.

Коли: 23 квітня о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Івана Мазепи, 15-А).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.