АНОНС: У Музеї Голодомору відбудеться презентація збірника "Теперішні труднощі швидко забудуться"

23 квітня в Музеї Голодомору відбудеться презентація першого тематичного збірника документів і текстів про історію заперечення та замовчування геноциду українського народу – "Теперішні труднощі швидко забудуться".

Наукове видання є зібранням автентичних джерел з історії дезінформаційної кампанії Кремля, метою якої було приховати вчинений ним злочин геноциду. Представлені документи охоплюють широкий період – з 1932 по 2025 роки. Упорядники, автори передмови та приміток – Андрій Козицький та Михайло Костів.

Заперечення Голодомору ніколи не припинялося. У різні історичні періоди воно набирало розмаїтих форм, але завжди залишалося вагомою складовою пропаганди, яку провадив в Україні та за її межами СРСР. Після розпаду Радянського Союзу цю практику в новій, дещо модифікованій формі продовжила російська федерація. Лейтмотивом радянської інформаційної політики щодо Голодомору могли б стати слова американського кореспондента Волтера Дюранті, який, заперечуючи навесні 1933 р. факт голоду в Україні й на Північному Кавказі, цинічно писав: "Теперішні труднощі швидко забудуться".

Правда про Голодомор є смертельно небезпечною для тоталітарного режиму сучасної росії. Тому важливим є подальше вивчення документів про стратегії й заходи з його заперечення, що залежить від введення в науковий обіг пов'язаних джерельних матеріалів. Пропонована увазі читача книга покликана принаймні частково заповнити цю лакуну. У збірнику представлені переклади з англійської, французької, польської та російської мов.

Спікери:

Володимир В'ЯТРОВИЧ – український політик, історик, публіцист, громадський діяч, кандидат історичних наук.

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Михайло КОСТІВ – завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, доктор філософії в галузі історії.

Коли: 23 квітня о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Івана Мазепи, 15-А).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.