АНОНС: Лекція у Дніпрі "Тарас Шевченко і Голод 1932-33 рр."

6 березня Хартія-Хаб у Дніпрі запрошує на лекцію Миколи Чабана "Тарас Шевченко і Голод 1932-33 рр."

Для українського селянства Шевченко був не лише поетом – він залишався символом опору. Саме тому радянська влада намагалася підмінити справжнього Кобзаря його ідеологічним образом.

У роки Голодомору його постать використовували особливо активно, але в спотвореній формі. Водночас для селян Шевченкове слово стало чи не єдиною можливістю висловити протест. Вони бачили пряму паралель між кріпацтвом, про яке писав поет, і колгоспною системою – "другим кріпацтвом", що принесло голод.

Показово, що тритомник Шевченка 1933 року одразу заборонили, а причетних до видання репресували. Тож Кобзар – не лише пророк, а й символічна жертва тієї трагедії.

Під час лекції говоритимемо про справжнього Шевченка без ідеологічних нашарувань, його роль як голосу спротиву та приховані паралелі між його текстами й Голодомором.

Спікер: Микола Чабан – заслужений журналіст України, краєзнавець, лектор "Музею Спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради.

Коли: 6 березня, пʼятниця, 18:30

Де: Дніпро, Хартія-Хаб

Вхід вільний за обовʼязкової реєстрації.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.