У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців
У Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації вшанували пам’ять головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри, першого авіатора-українця Левка Мацієвича, льотчиків Армії УНР Петра Франка, Олександра Жаховського та Віктора Павленка.
Про це інформує представництво УІНП в Полтаві.
У музеї відкрили постійно діючу експозицію, експрес-виставку історичних світлин, зброї та одностроїв найвідоміших військових частин петлюрівського війська. Директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовіченко анонсувала меморіально-просвітницькі заходи до дня народження (22 травня) та 100-річчя з дня загибелі (25 травня) Симона Петлюри (1879-1926), - голови Директорії та Головного Отамана військ УНР. Учасників церемонії привітали командир 18 бригади армійської авіації полковник Віталій Панасюк та його заступник підполковник Віталій Савич, депутат Полтавської міської ради Денис Поліщук, меценат Юрій Худяк.
Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про Левка Мацієвича – соратника Симона Петлюри по Революційній українській партії та першого авіатора-українця:
"Мало хто знає, що Левко Мацієвич у 1903 році брав участь в урочистостях у Полтаві з нагоди відкриття пам'ятника Іванові Котляревському. Корабельний інженер, суднобудівник, автор проєктів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо.Брав активну участь у діяльності української громади Санкт-Петербурга. Серед друзів у Мацієвича були не тільки Симон Петлюра, але й Михайло Коцюбинський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Христина Алчевська, Микола Міхновський, Гнат Хоткевич, Юрій Коллард. Мацієвич загинув у авіакатастрофі в 1910 році. На похороні Симон Петлюра поклав вінок з синьо-жовтою стрічкою з українськомовним написом".
Також Пустовгар зосередив увагу присутніх на малознаній постаті Олександра Жаховського — підполковника Армії УНР, льотчика і командира 1-го гарматного загону 6-го Полтавського авіаційного дивізіону Армії УНР, та продемонстрував відеоролик Інституту нацпам'яті про фундатора військової авіації Української галицької армії Петра Франка.
"Заслуги Петра Франка високо відзначила Директорія — Симон Петлюра присвоїв воїну Франку, сину класика української літератури Івана Франка звання полковника Армії УНР. З початком Першої світової війни Петро Франко з багатьма друзями-пластунами записався до легіону Українських Січових Стрільців, де захопився літаками. Коли проголосили у 1918 році ЗУНР, взявся за формування підрозділів військової авіації Української Галицької армії. Петро Франко стає комендантом "летунського відділу", сам бере участь у бойових операціях. Контролював розбудову аеродромів, навчання молоді, кілька разів літав у Проскурів (нині Хмельницький), пропонуючи Директорії УНР об'єднати сили і облаштувати спільну авіабазу. Його зусиллями до 1919 року авіазагін УГА налічував 35 старшин і 300 вояків і складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги. Частина цього авіазагону була переправлена в Кам'янець-Подільський і об'єдналася з авіазагоном УНР", – розповів Пустовгар.
Також згадали про командувача авіацією Армії УНР генерал-хорунжого Армії УНР Віктора Павленка: "Він сформував чотири авіаційні полки, ескадру бомбовозів, почав створювати авіаційну школу. На початку літа 1919 року петлюрівська авіація УНР та ЗУНР складалася з 22 літаків. У 2020 році указом Президента 12-тій окремій бригаді армійської авіації ЗСУ присвоєне почесне звання "імені генерал-хорунжого Віктора Павленка"".
