У Полтаві провели всеукраїнське інтелектуальне зібрання "Велика історична дискусія: (Пере)осмислюючи імперський міф Полтави"

У державному музеї-заповіднику "Поле Полтавської битви" культурна агенція "Терени" організувала інтелектуальне зібрання "Велика історична дискусія: (Пере)осмислюючи імперський міф Полтави".

Про це інформує Представництво УІНП в Полтаві.

Модератором події був Ігор Сердюк — доктор історичних наук, професор, викладач Київської школи економіки. Спікерами зібрання стали провідні українські історики, спеціалісти з раньомодерної історії України: Віктор Горобець — доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Володимир Маслійчук — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Наталія Старченко — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України; Юрій Волошин — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету.

Вони вели вели мову про новації з досліджень та презентацій історії Полтави і (пост)Гетьманщини, долю культурної спадщини, місцеві ідентичності та міфи, Полтавщину у загальнонаціональному та європейському контексті. Чимало уваги було приділено Полтавському полку Гетьманщини. 

Наголошувалося, що свого часу в ідентичність Полтави був вмонтований потужний імперський контекст, який домінував над іншими складниками. Цей контекст потребує деконструкції і фахового переосмислення. Йдеться про Полтавську битву і її роль у формуванні російського імперського міфу. Він є одним із найбільших "китів"-підвалин російської псевдоісторичної пропаганди. Цей міф стоїть на одному рівні із іншим імперським – про "Київську Русь як колиску трьох братніх народів" та ін.

Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, події, пов'язані з Полтавською битвою і воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім'я лишаються об'єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. Полтавська битва стала одним із ключових чинників трансформації Московського царства у Російську імперію. Тож Полтава протягом століть у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо позиціонується як "місто Петра І і російської військової слави".

Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою. 

 

Богдан Гаврилишин: "Я читав Януковичу, як школяреві, підкреслював"

"У 2005-му Ющенко не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем. І коли Юля стала прем'єр-міністром, почалася війна: якщо вона була за щось, він був категорично проти..."

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?