У Варшаві відкрили виставки про Крим і війну в Україні

У Варшаві в Центрі сучасного мистецтва "Уяздовський Замок" відбулося відкриття вернісажу одразу двох виставок: "Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим" та "Цей кіт був намальований під час війни".

Про це інформує посольство України в РП.

Виставка "Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим" об'єднала українських і кримськотатарських митців, які осмислюють Крим як простір пам'яті, ідентичності та втрати після російської окупації 2014 року. Їхні роботи є особистим свідченням про дім, вигнання, біль, спротив і надію.

Водночас виставка "Цей кіт був намальований під час війни" згуртувала митців із 25-ти країн і порушила питання ролі мистецтва в умовах війни та кризи. Вона звертається до теми російської агресії проти України та ставить важливі запитання: чи може мистецтво впливати на реальність і як війна змінює нашу чутливість?

"Висловлюю вдячність українським митцям, чиї роботи передають внутрішню силу, стійкість і відданість правді. Водночас дякую митцям з інших країн за їхню солідарність і готовність осмислювати цей спільний досвід", - зазначив під час відкриття заходу посол України в Польщі Василь Боднар.

Своєю чергою голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров подякував усім, хто прийшов на відкриття виставки, підкресливши, що "настане день, коли ми звільнимо Крим від російської окупації та відновимо справедливість".

У відкритті також взяли участь генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, директорка Центру сучасного мистецтва "Уяздовський Замок" Анна Лазар, голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров, заступниця директора департаменту співпраці розвитку МЗС Польщі Ольга Яблонська, посол Естонії в РП Міко Хальяс, кураторська група у складі Аліма Алієва, Оксани Довгополової та Катерини Семенюк, співкураторка виставки Лада Наконечна, а також представник Програма "Партнерство за сильну Україну".

Виставка "Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим" триватиме до 28 червня 2026 року, а "Цей кіт був намальований під час війни" - до 13 вересня 2026 року.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.