У Варшаві відкрили виставки про Крим і війну в Україні

У Варшаві в Центрі сучасного мистецтва "Уяздовський Замок" відбулося відкриття вернісажу одразу двох виставок: "Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим" та "Цей кіт був намальований під час війни".

Про це інформує посольство України в РП.

Виставка "Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим" об'єднала українських і кримськотатарських митців, які осмислюють Крим як простір пам'яті, ідентичності та втрати після російської окупації 2014 року. Їхні роботи є особистим свідченням про дім, вигнання, біль, спротив і надію.

Водночас виставка "Цей кіт був намальований під час війни" згуртувала митців із 25-ти країн і порушила питання ролі мистецтва в умовах війни та кризи. Вона звертається до теми російської агресії проти України та ставить важливі запитання: чи може мистецтво впливати на реальність і як війна змінює нашу чутливість?

"Висловлюю вдячність українським митцям, чиї роботи передають внутрішню силу, стійкість і відданість правді. Водночас дякую митцям з інших країн за їхню солідарність і готовність осмислювати цей спільний досвід", - зазначив під час відкриття заходу посол України в Польщі Василь Боднар.

Своєю чергою голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров подякував усім, хто прийшов на відкриття виставки, підкресливши, що "настане день, коли ми звільнимо Крим від російської окупації та відновимо справедливість".

У відкритті також взяли участь генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, директорка Центру сучасного мистецтва "Уяздовський Замок" Анна Лазар, голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров, заступниця директора департаменту співпраці розвитку МЗС Польщі Ольга Яблонська, посол Естонії в РП Міко Хальяс, кураторська група у складі Аліма Алієва, Оксани Довгополової та Катерини Семенюк, співкураторка виставки Лада Наконечна, а також представник Програма "Партнерство за сильну Україну".

Виставка "Про що ми говоримо, коли говоримо про Крим" триватиме до 28 червня 2026 року, а "Цей кіт був намальований під час війни" - до 13 вересня 2026 року.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.