Рада зробила крок до розблокування будівництва Меморіалу Героям Небесної Сотні

Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт, який передбачає скасування низки дозвільних процедур для завершення будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Про це повідомив історик і Народний депутат України Володимир В'ятрович.

"Цей законопроєкт – не про сухі норми законодавства. Передусім він про гідність. Його ухвалення дозволить нарешті розблокувати будівництво Музею Революції Гідності на Інститутській і загалом відкрити шлях до створення в середмісті Києва простору пам'яті, гідного нашої столиці і героїв Небесної сотні, які поклали своє життя за нашу свободу", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир В'ятрович.

Законопроєкт №14166 підтримали 276 народних депутати. Законопроєкт спрямований виключно на врегулювання питань реалізації одного унікального об'єкта державного значення, не змінюючи загальних підходів до містобудівного та дорожнього регулювання.

"Процес будівництва було заблоковано через правові колізії між містобудівним, дорожнім та пам'яткоохоронним законодавством, статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, а також відсутність спеціальної норми, яка б визначала особливий порядок реалізації саме цього об'єкта. Йдеться про земельну ділянку у центрі Києва - на вулиці Героїв Небесної Сотні. Ухвалення Закону дозволить зняти з цієї ділянки арешт", - повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Арешт на земельну ділянку було накладено в межах кримінальних проваджень щодо подій Революції Гідності - для збереження можливих речових доказів та недопущення проведення будь-яких робіт до завершення відповідних процесуальних дій. Саме це правове обмеження унеможливлювало реалізацію проєкту протягом тривалого часу.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.