АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Культ героїв. Досвід і реальність"

Хартія-хаб запрошує 1 травня на лекцію хартійця та історика Вахтанга Кіпіані на тему "Культ героїв. Досвід і реальність".

Щороку 23 травня в Україні відзначають День Героїв – день, встановлений українським визвольним рухом ще у ХХ столітті для вшанування тих, хто боровся за Незалежність. У сучасній Україні ця традиція набуває нового змісту, адже війна актуалізувала питання пам'яті у центр суспільної уваги.

У "Хартії" також є власний день вшанування – 23 квітня. Дата є символічною, бо цього дня у 2024 році під час виконання бойового завдання загинув Олександр "Капа" Ющенко – перший головний сержант бригади "Хартія", який заклав міцні підвалини хартійського сержантського корпусу.

Сьогодні дедалі більше підрозділів системно працюють із темою пам'яті, формуючи власні практики вшанування полеглих. Продовжуючи розмову про Пантеон Героїв, на лекції Вахтанг Кіпіані розповість про те, як в українській військовій традиції формувалася культура пам'яті – від Січових стрільців до воїнів Армія Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Як різні покоління українців вшановували своїх загиблих, які символи та традиції збереглися. Це буде розмова про тяглість пам'яті, про відповідальність перед полеглими і про те, як формується сучасний культ Героїв.

Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", представник 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Коли: 1 травня, пʼятниця, 18:30

Де: Київ

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".