АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Культ героїв. Досвід і реальність"

Хартія-хаб запрошує 1 травня на лекцію хартійця та історика Вахтанга Кіпіані на тему "Культ героїв. Досвід і реальність".

Щороку 23 травня в Україні відзначають День Героїв – день, встановлений українським визвольним рухом ще у ХХ столітті для вшанування тих, хто боровся за Незалежність. У сучасній Україні ця традиція набуває нового змісту, адже війна актуалізувала питання пам'яті у центр суспільної уваги.

У "Хартії" також є власний день вшанування – 23 квітня. Дата є символічною, бо цього дня у 2024 році під час виконання бойового завдання загинув Олександр "Капа" Ющенко – перший головний сержант бригади "Хартія", який заклав міцні підвалини хартійського сержантського корпусу.

Сьогодні дедалі більше підрозділів системно працюють із темою пам'яті, формуючи власні практики вшанування полеглих. Продовжуючи розмову про Пантеон Героїв, на лекції Вахтанг Кіпіані розповість про те, як в українській військовій традиції формувалася культура пам'яті – від Січових стрільців до воїнів Армія Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Як різні покоління українців вшановували своїх загиблих, які символи та традиції збереглися. Це буде розмова про тяглість пам'яті, про відповідальність перед полеглими і про те, як формується сучасний культ Героїв.

Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", представник 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Коли: 1 травня, пʼятниця, 18:30

Де: Київ

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.