У польскому Тарнові відкрили меморіальну дошку на будівлі, де діяло МЗС УНР

12 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із представниками української дипломатичної служби, місцевої влади Тарнова, польських інституцій та громадськості урочисто відкрили меморіальну дошку на будівлі у польському Тарнові, де з 1920 року діяло Міністерство закордонних справ Української Народної Республіки.

Про це інформує МЗС України.

У будинку, колишньому готелі "Зольдінгер", розташовувався центр української дипломатії в еміграції. А у готелі "Брістоль" на Краківській, 9, працював Уряд УНР та знаходилась Головна квартира Отамана Симона Петлюри.

Навіть у надзвичайно складних умовах сто років тому українська дипломатія підтримувала контакти з багатьма державами Європи та світу. Міністерство координувало діяльність дипломатичних представництв, зокрема у Польщі, Франції, Німеччині, Великій Британії, США, Туреччині та Швейцарії.

"Яким би важким не було становище українських провідників сто років тому, вони зберегли тяглість української державності. Зберегли головне — віру у вільну й незалежну Україну. У моєму кабінеті в Києві є фотографія наради послів УНР 1920 року, яку я часто показую гостям. До нашого часу збереглися й протоколи тієї зустрічі. І я щиро хочу, щоб українські дипломати колись говорили лише про мир, розвиток і майбутнє, а не про війну", — наголосив Андрій Сибіга. 

Міністр підкреслив, що, порівнюючи події сторічної давнини із сучасністю, Україна нині перебуває у значно сильнішій позиції — має потужне військо, широку міжнародну підтримку та стійкі державні інституції. За його словами, Україна повинна використати історичний шанс на перемогу над споконвічним ворогом і розірвати коло історії. 

"Ми сильніші, коли пам'ятаємо уроки минулого. Польсько-українське братерство, загартоване в Тарнові, сьогодні є міцним як ніколи. Нехай ця меморіальна дошка стане символом історичної пам'яті, пошани до минулого та міцної дружби між Україною і Польщею", — підсумував Андрій Сибіга.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.