Президент України підписав закон щодо будівництва Музею Революції гідності

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що стосується будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.

Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту 4865-IX на сайті Верховної Ради.

Закон – 4865-IX – усуває бюрократичні та нормативні перепони для будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.

"Вдячні Офісу президента України, генералу Кирилу Буданову, ключовим державним інституціям за увагу до політики пам'яті, до українського народу, що виборює і відстоює свою свободу. Адже спорудження Національного меморіального комплексу – це не лише про архітектуру. Це про гідне вшанування та відповідальність перед історією", – зазначили в Національному музеї Революції гідності.

Нагадаємо, 29 квітня Верховна Рада ухвалила закон щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності. Відповідний законопроєкт №14166 підтримали 278 депутатів.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.