АНОНС: Вечір пам′яті, присвячений 90-й річниці з дня народження Лідії Коваленко-Маняк

5 травня Музей Голодомору запрошує на Вечір пам′яті, присвячений 90-й річниці з дня народження Лідії Коваленко-Маняк, визначної дослідниці Голодомору-геноциду.

Лідія Коваленко народилась 5 травня 1936 року в селі Бочечки на Сумщині. Як журналістка та громадська діячка, вона вивчала та оприлюднювала правду про злочини радянського тоталітарного режиму і була фактично першою, хто почав працювати з усною історією Голодомору, хоч тоді цей термін ще не був у широкому науковому вжитку.

Разом з чоловіком Володимиром Маняком створювала "Асоціацію дослідників голодомору 19321933 років в Україні", а в 1992 році, після трагічної загибелі чоловіка, на установчому з'їзді була обрана головою асоціації. За 4 роки подружжя розшукало унікальні архівні документи та записало свідчення близько 6 тисяч очевидців тих подій. Понад тисячу спогадів представлено в Народній Книзі-Меморіалі "33-й: Голод" – першому комплексному узагальнюючому документальному джерелі про геноцид українського народу, яке об'єднало свідчення очевидців, історичні документи, наукові коментарі, публіцистику та документальні фото. За цю фундаментальну працю у 1993 році Лідію Коваленко-Маняк, як співавторку-упорядницю було нагороджено Державною премією України імені Тараса Шевченка (посмертно).

У 2005 році за вагомий особистий внесок у дослідження Голодомору, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання його актом геноциду українського народу Лідія Коваленко-Маняк нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеня (посмертно).

Спікери:

Антон Маняк – син Лідії Коваленко-Маняк та Володимира Маняка.

Наталя Дзюбенко-Мейс – письменниця (поетеса, прозаїк, публіцистка), членкиня Національної спілки письменників України, а також Ради Всеукраїнської Асоціації дослідників Голодомору-геноциду України, редакторка Народної Книги-Меморіалу "33-й: Голод".

Петро Засенко – поет та перекладач, член Національної спілки письменників України.

Анатолій Качан – дитячий письменник, культурний діяч, член Національної спілки письменників України.

Модератор – провідний науковий співробітник Музею, к.і.н. Андрій Іванець.

Спікерами заходу запрошено рідних, сусідів, громадських діячів, письменників, хто близько знав Лідію Борисівну, працював пліч-о-пліч, і може поділитися безцінними спогадами.

Коли: 5 травня 2026 року, у вівторок, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Івана Мазепи, 15-А).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.