АНОНС: Вечір пам′яті, присвячений 90-й річниці з дня народження Лідії Коваленко-Маняк

5 травня Музей Голодомору запрошує на Вечір пам′яті, присвячений 90-й річниці з дня народження Лідії Коваленко-Маняк, визначної дослідниці Голодомору-геноциду.

Лідія Коваленко народилась 5 травня 1936 року в селі Бочечки на Сумщині. Як журналістка та громадська діячка, вона вивчала та оприлюднювала правду про злочини радянського тоталітарного режиму і була фактично першою, хто почав працювати з усною історією Голодомору, хоч тоді цей термін ще не був у широкому науковому вжитку.

Разом з чоловіком Володимиром Маняком створювала "Асоціацію дослідників голодомору 1932–1933 років в Україні", а в 1992 році, після трагічної загибелі чоловіка, на установчому з'їзді була обрана головою асоціації. За 4 роки подружжя розшукало унікальні архівні документи та записало свідчення близько 6 тисяч очевидців тих подій. Понад тисячу спогадів представлено в Народній Книзі-Меморіалі "33-й: Голод" – першому комплексному узагальнюючому документальному джерелі про геноцид українського народу, яке об'єднало свідчення очевидців, історичні документи, наукові коментарі, публіцистику та документальні фото. За цю фундаментальну працю у 1993 році Лідію Коваленко-Маняк, як співавторку-упорядницю було нагороджено Державною премією України імені Тараса Шевченка (посмертно).

У 2005 році за вагомий особистий внесок у дослідження Голодомору, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання його актом геноциду українського народу Лідія Коваленко-Маняк нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеня (посмертно).

Спікери:

Антон Маняк – син Лідії Коваленко-Маняк та Володимира Маняка.

Наталя Дзюбенко-Мейс – письменниця (поетеса, прозаїк, публіцистка), членкиня Національної спілки письменників України, а також Ради Всеукраїнської Асоціації дослідників Голодомору-геноциду України, редакторка Народної Книги-Меморіалу "33-й: Голод".

Петро Засенко – поет та перекладач, член Національної спілки письменників України.

Анатолій Качан – дитячий письменник, культурний діяч, член Національної спілки письменників України.

Модератор – провідний науковий співробітник Музею, к.і.н. Андрій Іванець.

Спікерами заходу запрошено рідних, сусідів, громадських діячів, письменників, хто близько знав Лідію Борисівну, працював пліч-о-пліч, і може поділитися безцінними спогадами.

Коли: 5 травня 2026 року, у вівторок, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Івана Мазепи, 15-А).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.