Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" запрошує взяти участь у Міжнародній науковій конференції

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", Український інститут національної памʼяті, Інститут історії України НАН України та Галузевий Державний архів Служби безпеки України запрошують взяти участь у Міжнародній науковій конференції "Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморація", яка відбудеться 22 жовтня 2026 року в Києві.

До участі в конференції запрошуються науковці, викладачі вищих навчальних закладів; працівники музеїв, архівів.

Основні напрями роботи:

- Биківнянський злочин у контексті репресивної політики СРСР: типовість і відмінність, ідеологічне обґрунтування, зв'язок із іншими каральними операціями репресивних спецслужб;

- Джерела з історії Биківнянських поховань і масових репресії в Україні 1930-х – 1940-х рр.;

- Механізми реалізації спецоперацій НКВД у СРСР: відомі й невідомі факти, логістика, статистика;

- Виконавці каральних операцій НКВД: проблеми дослідження, колективний портрет;

- Биківнянський некрополь: біографії, проблеми вивчення й популяризації;

- Меморіалізація місць тоталітарних репресій: сучасні підходи, виклики, шляхи музеєфікації.

Мови конференції: українська, англійська, польська.

Заявку на участь та матеріали надсилайте на електронну адресу: bykivnia-conf@ukr.net. Кінцевий термін подачі заявок на участь у конференції – 1 липня 2026 року.

До початку роботи конференції планується видання збірника наукових праць.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".