АНОНС: Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" запрошує на "Кобзарські пам’ятні сходини"

29 листопада на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" відбудуться "Кобзарські пам’ятні сходини", присвячені вшануванню пам’яті жертв масових політичних репресій та голодоморів як актів геноциду українського народу.

В українській народній традиції кобзар завжди сприймався не як простий співець, а як зберігач і охоронець історичної пам'яті, транслятор значимих для суспільства сенсів і основоположних засад людського й національного буття. Тарас Шевченко передав у майбутнє поетичний образ козацької могили, біля якої чатує кобзар, котрий оповідає про славні й тяжкі події минулого й будить волю до боротьби, а також нагадує про належне пошанування предків.

У заході візьмуть участь:

- заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир ТИЛІЩАК

- заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Тетяна ШЕПТИЦЬКА;

- представник правління ГО "Десяте квітня", голова оргкомітету фестивалю "Чорноморський степ" В'ячеслав БОНДАР;

- письменник, видавець, громадський діяч, військовослужбовець ЗСУ Сергій ПАНТЮК;

- реконструктор кобзарсько-лірницької традиції, викладач і композитор, лідер гурту "Друже Музико" Максим ТРУБНІКОВ (м. Одеса);

- кобзар, археолог, цех майстер Київського кобзарського цеху Микола ТОВКАЙЛО (м. Київ);

- кобзар, лірник, бандурист, історик Тарас ДОРОЦЬКИЙ (м. Львів).

Після завершення заходу працівники Заповідника проведуть для всіх охочих оглядову екскурсію.

Організатори: НІМЗ "Биківнянські могили", Громадська організація "Десяте квітня" (м. Одеса), Український інститут національної пам'яті та Київський кобзарський цех.

Коли: 29 листопада об 11:00 

Де: Національно історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили"

Вхід вільний.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".